Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
На початку тижня, коли у швейцарському Давосі розпочалося офіційне відкриття Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) без участі росіян, на іншому кінці планети країна-терорист піддалась жорсткій обструкції з боку організаторів тенісного турніру Australian Open. Після відсторонення білоруських та російських тенісистів від Wimbledon, їхня участь у австралійському турнірі передбачала повну заборону національної символіки країн-ізгоїв, навіть на трибунах для вболівальників. Після початку широкомасштабної збройної агресії рф проти України у 2022 році світ рішуче відмежувався від країни-терориста і в спорті, і в бізнесі.
Дискваліфікація російської економіки
Наслідком недолугої зовнішньої політики рф, яка за успадкованою від срср звичкою використовувала військову силу як інструмент дипломатії, стала рецесія російської економіки. Санкції боляче вдарили по фінансовому сектору росії та багатьох галузях російської промисловості. Зокрема, видобувна промисловість росії втратила глобальні європейські ринки збуту. Широка номенклатура товарів, обладнання та устаткування потрапили під заборону імпорту для підприємств країни-агресора. Відсторонення російських мільярдерів від участі в форумі в Давосі стало черговим кроком з дискваліфікації, говорячи спортивною лексикою, російської економіки, на якій ґрунтується військово-промисловий комплекс рф та агресивна кремлівська зовнішня політика.
Форум у Давосі зібрав провідних експертів з понад 130 країн світу. Він триває під гаслом «Співпраця у фрагментованому світі» та покликаний знайти рішення для багатьох криз на планеті, які набули загрозливих масштабів, зокрема, через злочинну поведінку російської федерації. Про співпрацю між державним та приватним секторами на Давоському Всесвітньому економічному форумі цьогоріч, окрім представників бізнесу (близько 120 мільярдерів), дискутують представники глав держав та урядів більш ніж з 50 країн. Загарбницька війна росії проти України вийшла, після питання про пандемію COVID-19, на друге місце у своїй значущості для майбутнього світу.
Наприкінці минулого року лідери держав та голови урядів країн-членів Європейського Союзу погодили у Брюсселі дев’ятий пакет санкцій проти країни-агресора. Нагадаємо, що АрміяІnform ґрунтовно розповідала про руйнівні наслідки, які очікують економіку росії у 2023 році внаслідок ухвалення цього відповідального рішення лідерами європейських держав. Понад 400 суб’єктів рф потрапили під санкції через свою причетність до скоєння воєнних злочинів на території України. Заборона на інвестування в енергетичну та видобувну галузі росії мала обмежити військовий потенціал країни-агресора. Блокування експортних операцій підприємств військово-промислового комплексу рф та відключення пов’язаних з ним банківських установ від системи SWIFT загальмувало виробництво окремих видів озброєнь.
Невдалий шантаж Європи повним припиненням постачання російських енергоресурсів напередодні зими, який здійснював у своїй зовнішній політиці кремль, таки дав певний результат. Але далеко не той, на який очікували російські високопосадовці. Замість схиляння України до миру на умовах агресора та пом’якшення санкцій, накладених за численні порушення міжнародного законодавства, росія отримала кардинальні зміни в зовнішньоекономічній політиці європейських країн. На думку Високого представника ЄС із закордонних справ Жозепа Бореля, яку він висловив на початку цього року, енергетична криза, яка була викликана російською військовою агресією проти України, не спричинила розколу Євросоюзу, на який сподівався путін. Європейським урядам вдалося подолати шантаж кремлівського керівництва та швидко перевести економіку своїх країн з викопного російського газу на зріджений від країн-партнерів та газ із країн Перської затоки.
Унаслідок скорочення у країнах ЄС споживання енергоносіїв російського походження та обсягів електрики, ціна на газ на спотовому ринку Європи повернулась до рівня початку лютого місяця 2022 року, а на нафту — до рівня січня минулого року.
З серпня 2022 року ЄС ввів ембарго на постачання російського вугілля. У рамках дев’ятого пакета санкцій Євросоюзу проти рф було остаточно запроваджена повна заборона на імпорт до ЄС російської сирої нафти, перевезеної морським шляхом, з одночасним обмеженням ціни до 60 доларів США за барель. Австралія наприкінці минулого року також приєдналась до обмеження ціни на російську нафту, запровадженого країнами Великої Сімки та ЄС.
Підвищення енергетичної безпеки Євросоюзу
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 20 грудня минулого року скликала круглий стіл за участю 32 компаній країн-членів ЄС, присвячений питанням подальшої диверсифікації постачання газу. Під час зустрічі високого рівня у Брюселі, з метою остаточного позбавлення енергетичної залежності від країни-агресора та забезпечення в подальшому гарантованого постачання енергоносіїв для промисловості та громадян Євросоюзу, було ухвалено «Положення про посилення солідарності шляхом кращої координації закупівель газу, транскордонні переміщення газу та цінову політику».
Починаючи з 2023 року Єврокомісія встановила не лише обмеження надмірних цін на газ, а й започаткувала більш тісну координацію закупівель газу операторами ринку через спільні переговори, зокрема за участю політичних сил ЄС. Починаючи з квітня 2022 року робочим інструментом підвищення енергетичної безпеки Євросоюзу в складних умовах, коли рф використовує енергоносії як зброю, стала «Енергетична платформа ЄС». За її допомогою країни-члени ЄС матимуть змогу не лише вивчати загальний попит на енергоносії та координувати спільне використання наявної інфраструктури, а й вести перемовини з міжнародними постачальниками щодо спільних закупівель газу та водню для усіх членів Євросоюзу.
За підсумками 2022 року російський Газпром визнав, що загальний експорт природного газу впав майже вдвічі, порівняно з 2021 роком, а саме з 185, 1 млрд кубічних метрів до 100,9 млрд кубічних метрів. Це сталось через рішення ЄС про скорочення споживання російського викопного палива та більш інтенсивне впровадження новітніх технологій, що сприяли підвищенню енергоефективності, використанню відновлюваних джерел енергії.
Дипломатичні конвульсії рф на тлі десятого пакета санкцій
Реагуючи на дискваліфікацію ключовими гравцями на міжнародній арені економіки країни-агресора, кремлівської зовнішньої політики, російських спортсменів, російської символіки тощо, мзс рф оприлюднило своє обурення та погрози вжити зворотних заходів на дев’ятий пакет санкцій ЄС проти росії. В офіційній заяві російське зовнішньополітичне відомство, яке нещодавно брало активну участь в залученні іранських дронів-камікадзе для вбивства українських мирних громадян, наголосило на заборону в’їзду на територію путінського мордеру представників європейських структур та окремих країн-членів ЄС. Під заборону «насолоджуватись» російською деспотією потрапили «…очільники силових структур країн ЄС, які залучені в підготовці ЗСУ в рамках місії ЄС зі здійснення військової допомоги Україні, керівництво європейських державних і комерційних структур, що виробляють та постачають зброю та військову техніку київському режиму, а також громадяни держав Євросоюзу, які помічені в систематичній публічній антиросійській риториці».
Того ж дня, 17 січня 2023 року, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала бізнесменів світу інвестувати в Україну задля підтримки її мужнього народу в умовах жорстокої військової агресії рф. Вона повідомила, що Європейський союз має наміри схвалити 10-й пакет санкцій проти країни-агресора ще до саміту Україна — ЄС, проведення якого запланованого на початок лютого цього року в Києві.
— Найсуворіші санкції за всю історію занурять російську економіку в рецесію на десятиліття. Її промисловість втратить важливі новітні технології, — наголосила Урсула фон дер Ляєн. — Безкарності за російські злочини цього разу не буде!
Новим пакетом санкцій передбачені обмеження до тих суб’єктів, які військовим шляхом підтримують загарбницьку війну рф в Україні, зокрема білорусь та іран. Також 10-й пакет вводить більш суворі санкції щодо інституцій, які створюють лазівки для російській федерації, призначені для уникнення відповідальності кремля за воєнні злочини та систематичне порушення вимог міжнародного гуманітарного права.
У рамках запланованої на 2023 рік макрофінансової допомоги Україні загальним обсягом у 18 млрд євро Єврокомісія виділила 17 січня перші 3 мільярди. Першій транш дозволить Україні насамперед відновити критично важливу інфраструктуру, що зазнала пошкоджень та руйнувань унаслідок збройної агресії рф. Крім того, кошти ЄС забезпечать макроекономічну стабільність українській економіці, подальшу виплату заробітних плат та пенсій, сталу роботу державних установ, зокрема лікарень, шкіл, шелтерів тощо.
Фото з відкритих джерел
