У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Античні елліни вважали, що під сорокаріччя людина досягає акме — вершини свого розвитку, позначеної найвищими досягненнями у творчості. Нині, коли час пришвидшився, а тривалість життя зросла, вікова прив’язка акме розмилась — вершини припадають тепер на вік приблизно від 30 до 65-70 років. Утім, традиція підбивати у сорок років певні підсумки професійної і творчої діяльності, кар’єрних досягнень збереглась і сьогодні. Дотримуючись її, Тетяна Приліпко і Світлана Смілянець упорядкували й опублікували під омофором Національної історичної бібліотеки України та Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців біобібліографічний покажчик відомого краєзнавця й історика, журналіста і громадського діяча, просвітянина та вікіпедиста Євгена Васильовича Букета.
Зафіксований у виданні доробок Євгена Букета вражає — це 1350 позицій, з яких 83 книги і брошури (зокрема 11 авторський монографій), 39 наукових і 57 науково-популярних журнальних та 893 газетних статті, 188 статей в Інтернет-виданнях Переважна більшість із них, за справедливим зауваженням автора вступної біографічної статті доктора історичних наук, завідувача відділу Інституту української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського Ігоря Гирича, «становлять тривалий суспільний інтерес».
Публікувався і працював журналіст у таких відомих і шанованих періодичних виданнях, як газета «Макарівські вісті» (кореспондент у 2006-2007 роках), тижневик «Слово Просвіти» (інтернет-редактор, згодом — заступник головного редактора у 2007-2014 роках), газета «Культура і життя» (заступник головного редактора у 2014-2015 роках, головний редактор з травня 2015 до січня 2022 року), загальнодержавній газеті «Український інтерес» (відповідальний редактор і виконавчий секретар у 2017-2020 роках). З 2022 року Євген Букет — спеціальний кореспондент Інформаційного агентства Міністерства оборони АрміяInform, тож нині більшість його публікацій з’являються саме на сайті нашого ЗМІ.
Ще одна з головних іпостасей Євгена Букета — науковець, краєзнавець Макарівщини й історик Гайдамаччини. Саме він започаткував серію «Історія українського села», опублікувавши дослідження з історії низки сіл Макарівського району Київської області — Грузького, Козичанки, Колонського, Комарівки, Вільного, Ясногородки, Марʼянівки. Є співавтором книг «Нариси з історії Макарівського району», «Літературна Макарівщина», «Макаріський район. 85 років».
Як дослідник Гайдамаччини Євген Букет належить до провідних фахівців з цієї тематики в українській історіографії. Його книги про гайдамацьких отаманів «Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис» (2014 рік), «Швачка — фенікс українського духу» (2016 рік), «Семен Неживий — лицар Холодного Яру» (2020 рік) користуються заслуженою увагою як науковців, так і численних пошановувачів історії України. Особливо значущою з наукової точки зору є упорядкована Євгеном Букетом антологія текстів про Коліївщину: «Коліївщина: право на повстання: збірник наукових і науково-популярних статей, присвячений 250-літтю національно-визвольного повстання 1768-1770 років» (2020 рік). А опублікована 2021 року ґрунтовна монографія «Фастів козацький і гайдамацький» стала одним із переможців конкурсу «Книжкові проєкти до 30-ї річниці Незалежності України».
У короткій інформаційній замітці годі намагатися навіть просто згадати лише основні, найважливіші складники творчості і здобутки Євгена Букета. Для цього слід звернутися до біобібліографічного покажчика. Окрім переліку публікацій, найважливіші з яких анотовано, та ретельної вступної біографічної статті, він містить також низку важливих додатків — перелік публікацій зі згадками про Євгена Букета та його праці, а також інформацію про його нагороди і про заходи, в яких він брав участь.
Добір матеріалів для видання символічно зупинили 23 лютого 2022 року, в останній день перед початком нового етапу агресії росії проти українського народу — широкомасштабним нападом російської федерації на Україну. Однак, попри трагедію війни, Євген Букет продовжив упевнено прямувати до однієї з наступних своїх акме, працюючи спеціальним кореспондентом Інформаційного агентства Міністерства оборони АрміяInform. Його нові статті й утілені разом з колегами масштабні проєкти, серед яких відеоцикл і серія публікацій «30 війн із Zаклятим сусідом», є не лише талановитим і корисним науково-популярним доробком, але також важливим внеском у здобуття перемоги українського народу над російськими загарбниками.
Для ураження цілей у Московській області використовувались українські розробки — RS-1 «Барс», FP-1 «Firepoint», БАРС-СМ «Gladiator» тощо.
Представниці Навчально-спортивної бази олімпійських видів спорту Іванна Дяченко та Вікторія Ус на міжнародних змаганнях з веслування здобули 4 нагороди.
За перше півріччя 2026 року органи прокуратури України спрямували понад 680 млн гривень на підтримку українських військових.
Від початку доби агресор 46 разів атакував позиції Сил оборони, у тому числі 14 разів — на Костянтинівському напрямку.
Бійця 4-го батальйону «Сила Свободи» 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Нацгвардії разом із евакуаційною групою «Білий Янгол» врятували двох сиріт.
Палає технопарк «Елма» у Зеленограді, вибухає Сонячногірська наливна станція, розлітається на шматки Московський НПЗ.
Кухар окремого батальйону сил ТрО
від 20000 до 50000 грн
Дніпро
233 окремий батальйон 128 ОБр Сил ТрО
Оператор взводу радіоелектронної боротьби, військовослужбовець
від 50000 до 120000 грн
Ужгород
68 ОЄБр ім. Олекси Довбуша
Старший оператор відділення комунікацій, військовослужбовець
від 20000 до 30000 грн
Дніпро
Комендатура військових сполучень (Дніпро)
Механік водій (машини на бронетанковій базі та танків), Військовий
від 25000 до 125000 грн
Київ
Морська Піхота ЗСУ
У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…