Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Ми продовжуємо серію матеріалів, присвячених сержантському корпусу Збройних Сил України. Цього разу наші кореспонденти говорили з головним сержантом ЗСУ головним майстер-сержантом Олександром Косинським про три основні напрямки в роботі з побудови сержантського корпусу та про унікальний досвід, який нині здобуває українська армія.
— Одне із головних завдань сержантської вертикалі — підтримання бойового духу військовослужбовців. Це найперше. Яка б не була зброя, але якщо бойовий дух впав, то жодна зброя не допоможе. Тобто треба підтримувати бойовий дух, попри будь-які умови. По-друге, так само важливим є питання підготовки особового складу: як рядових, так і рівня «командир відділення, головний сержант взводу». Тобто люди повинні вміти влучно стріляти, сержанти мають вміти керувати підрозділами в бою. Особливо, коли приходить нова зброя, швидко її опановувати, знати, як звести, як вистрілити. А третій напрямок — це підтримка військової дисципліни. Бо як тільки дисципліна знижується, то зростає загроза для підрозділу: завдання може бути не виконане, особовий склад може зазнати втрат, — розповідає Олександр Косинський.
За його словами, військова дисципліна — це те, що ми знаємо ще зі стародавньої військової історії: непокидання позицій без команди, просування вперед за командою, тримання строю, виконання своїх обов’язків, знищення противника всіма можливими способами, не нехтування засобами індивідувального захисту.
— Тобто є основні три напрямки: бойовий дух, підготовка і військова дисципліна. Це те, на що ми скеровуємо роботу нашої сержантської «оперативно-бойової вертикалі». Все залежить від сержантів на місцях, від розуміння кожним командувачем ролі і місця сержанта — в якому напрямку він має працювати. Дуже важлива в цьому питанні саме комунікація головного сержанта і командувача будь-якого рівня. Бо якщо командувач не чує головного сержанта, то він від нього не отримає ніякої інформації. А інколи головні сержанти, які служать у військах, мають, наприклад, повну і реальну інформацію про той самий моральний дух воїнів у шанцях. Працюючи у військовій частині, особливо якщо це частина тільки сформована або частина кадру, або територіальної оборони, сержант може дати чітку оцінку військовій частині: наскільки вона спроможна і готова стати на передню лінію і виконувати бойові завдання, чи треба її ще десь допідготувати, — наголошує головний сержант ЗСУ.
Він додає, що дуже важливою є комунікація між командувачем, командиром та головним сержантом:
— Адже останній — це вуха, очі й голос командира в підрозділах. Якщо ця комунікація є, то командна група працює чудово. І головний сержант розуміє, що він потрібен, що командувач визначає йому певні завдання, і сержант розуміє політику цього командувача, і що найголовніше — його задум. Тоді сержант спроможний працювати за своїми напрямками. Якщо ж такої комунікації немає, то все «кульгає». Але я помітив, що з кожним місяцем у нас ситуація в цьому питання стає кращою.
Фото Косинський. Підпис: Головний сержант ЗСУ головний майстер-сержант Олександр Косинський
Головний майстер-сержант каже, що все це і є той унікальний досвід, який наш сержантський корпус нині здобуває під час війни не тільки на рівні «батальйон-бригада», а й на рівні оперативному, оперативно-стратегічному.
— Бо навіть у Збройних силах США такого обширного досвіду немає. У них операції проводились переважно для стабілізації обстановки або в миротворчих місіях. А це дуже відрізняється від того, що зараз маємо ми. У місіях все зрозуміло: є бази, контроль над небом, підтримка артилерії, ходять конвої, є окремі осередки бойових дій — «гарячі точки». І є ротація підрозділів, шпиталі, все проходить згідно з планом, завжди є резервний ресурс… А в нас нині все інакше — це повномасштабна війна в тому вигляді, яку ми могли бачити раніше тільки у фільмах, — зазначає Олександр Косинський.
Він уточнює, що саме використання повноцінної вертикалі сержантського корпусу в повномасштабній війні нині не має жодна країна світу, окрім України.
— Коли Збройні сили США, набувши досвіду війни у В’єтнамі, задумались і проаналізували все, то зрозуміли, що побудова повноцінного сержантського корпусу — це обов’язкова передумова для ефективного використання збройних сил у майбутніх війнах, для успішних дій у них. І американці за 30 років після В’єтнаму зробили колись найкращий сержантський корпус у світі. Ми ж на основі світового, найкращого досвіду побудови сержантського корпусу встигли закласти основи сержантського корпусу Збройних Сил України. Нині, під час російсько-української війни, загартовується наш сержантський корпус. Я впевнений, після перемоги на основі цього досвіду ми зможемо розвинути наш сержантський корпус, і він стане найкращим у світі. У нас буде чим поділитись із західними колегами, які до цього допомагали нам, — підбив підсумок головний сержант ЗСУ головний майстер-сержант Олександр Косинський.
