Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
«Поняття захисту своїх рідних не стосується конкретно якоїсь однієї родини. Воно набагато глибше й ширше», — правильно розмірковує морський піхотинець старший матрос Віталій. На його глибоке переконання, й дітей чужих не буває. Так, його дім — це його фортеця. А своїм домом він за правом вважає всю нашу Україну, яку населяють мільйони людей різних національностей та віросповідань.
Саме тому він і став на захист своєї країни в перші дні широкомасштабного російського вторгнення. Став без коливань, за покликом серця, бо на кону була доля всього багатомільйонного українського народу.
«Ні, у війську я до цього не служив. Я — спортсмен, борець, чемпіон Одеси з грепплінгу. Але коли сталося лихо й на нашу землю здійснив напад підступний та озброєний до зубів ворог, я просто не міг, не мав права залишитися осторонь», — каже морпіх.
Не міг і не залишився. Адже вже 26 лютого він вступив до складу одного із підрозділів територіальної оборони, головним призначенням якого було захист міста від проникнення рашистських диверсійно-розвідувальних груп. А вже на початку березня сміливий чоловік став військовослужбовцем ЗС України.
За словами Віталія, в місцевому територіальному центрі комплектування йому запропонували на вибір службу або в механізованій частині, або у бригаді морської піхоти. Спортсмен-борець обрав друге. Якось ближче йому, м’язистому єдиноборцю, був саме цей елітний рід військ. І невипадково. Адже саме такі міцні, добре фізично розвинені та стійкі хлопці носять штормовий берет.
Відтоді він несе службу на одній із найзапекліших і найвідповідальніших ділянок фронту — південному напрямку. Нині його позивний «Мага», а головний напрямок роботи — це здійснення стабілізаційних дій у визволених населених пунктах та утримання займаних позицій.
Морпіх поділився, що, звісно, за багато місяців виснажливої війни дуже скучив за своєю мамою, нареченою та улюбленим грепплінгом. Усміхаючись каже, що з-поміж своїх бойових побратимів він собі поки спаринг-партнера не знайшов. Але в належній фізичній формі намагається підтримувати себе завжди.
—У нас є гантелі, інший спортивний інвентар, призначений для виконання фізичних вправ та розвитку м’язів. Тож про спорт я не забуваю. Але інтенсивними тренуваннями з боротьби вже займуся після перемоги, яка обов’язково буде за нами, бо ми сильніше за ворога. Адже за нами правда, наша Батьківщина та всі свободолюбні українці, — поділився думками Віталій.
До слова, з-поміж добрих знайомих «Маги» є чимало чеченців, грузинів, азербайджанців, які раніше теж завзято займалися спортом, а з початком широкомасштабної війни взяли до рук зброю та відважно б’ють російських окупантів, перебуваючи у складі різноманітних частин Сил оборони. За його словами, на боротьбу з агресором вони мотивовані не менш за українців. Їм незнайоме слово «страх», а от поняття «дружби народів» для них має великий та глибокий сенс. І коли українські браття опинилися в біді, то вони мали прийти та прийшли їм на допомогу.
— Приміром, знайомі чеченці кажуть, що колись наприкінці минулого століття українці пліч-о-пліч з ними боролися проти росіян за незалежність Ічкерії. Вони це добре пам’ятають та й досі дуже вдячні! Відтак, на їхнє переконання, бути сьогодні поруч з українцями є їхнім обов’язком, — розповів Віталій.
Він каже, що разом всі вони роблять одну велику справу — Україну від ворога захищають. А допомагає їм в цьому віра й глибока впевненість у собі й своїй правоті. Чи буває йому на війні страшно? Буває. Особливо тоді, коли втрачаєш своїх бойових товаришів — тих, хто ще вчора подавав тобі патрони або ділив на двох воду та хліб. Дуже важко нести таку ношу… Але все одне треба рухатися далі та метр за метром визволяти кожний клаптик рідної землі.
Морпіх на псевдо «Мага» вірить, що до повного звільнення від рашистських окупантів залишилося не так багато часу. Після цього він знов повернеться додому, обійме наречену та свою найдорожчу в світі людину — матір. А згодом знов приступить до інтенсивних тренувань з грепплінгу, досягаючи нових спортивних висот та підкорюючи на бійцівському рингу своїх мирних супротивників.
На знімках: старший матрос на псевдо «Мага».
Фото Дмитра Завтонова.
