Саме таку неофіційну назву отримали перші в історії випробування взаємодії пілотованого літака з дроном зі штучним інтелектом в ролі напарника на авіабазі Еглін у Флориді (США)…
Перші тижні після початку широкомасштабної агресії росії в ТОПі новин було таємниче і навіть не для всіх зрозуміле слово «Байрактар». Сьогодні в турецьких безпілотників у медійному просторі України з’явилися не менш популярні «конкуренти» — американські реактивні системи залпового вогню HIMARS та їх «старші брати» − М270 MLRS.
читайте також:
Не будемо повторно цитувати тактико-технічні характеристики HIMARS та інших високотехнологічних озброєнь західного походження, які є відкритими та достатньо поширеними. Натомість спробуємо коротко проаналізувати тенденції від появи нових РСЗВ на фронті та їх вплив на загальну безпекову ситуацію.
Як не дивно, отримання навіть незначної кількості РСЗВ кардинально вплинуло на перебіг бойових дій. Насамперед на офіційному рівні було неодноразово наголошено про високоточне ураження десятків важливих цілей агресора на значній відстані. Причому цей рахунок на користь наших військ продовжує зростати.
Як заявив Міністр оборони України Олексій Резніков у недавньому інтерв’ю виданню «Financial Times», HIMARS уже змінили ситуацію на полі бою і використання цих систем, разом із далекобійною західною артилерією, призвело до зменшення втрат серед українських військових.
Ефективність застосування систем показало нашим партнерам, що українські воїни здатні їх швидко опанувати та майстерно застосовувати. І це стало чи не найвагомішим аргументом для ухвалення рішення щодо продовження їх поставок в Україну.
Уже сьогодні можемо стверджувати, що своє перше завдання HIMARS успішно виконали навіть до своєї першої участі в бойових діях. Поява сучасних далекобійних РСЗВ має потужне морально-психологічне значення. Адже для солдата на передовій важливо відчувати підтримку силами старшого начальника та надійність тилу. І він таку підтримку став бачити і відчувати набагато вагоміше. Не менше важливе відчуття підтримки отримали також і пересічні громадяни, вбачаючи роль західних партнерів у звільненні України від агресора у практичних та ефективних речах.
Водночас у російських окупантів поступово зникає відчуття безкарності та з’являється страх від самого факту перебування на українській території. І це також є перемогою. Агресор розуміє, що українські війська його надійно виявляють та впевнено уражують на значну глибину. Засоби ефективного виявлення та ураження ракет HIMARS у росіян відсутні, й тим самим змінюється логіка ведення бойових дій.
Цікаво, що кількість пошукових запитів у російському сегменті Інтернету щодо HIMARS та інших зразків західного озброєння перевищила інтерес росіян до ОВТ власного виробництва. Російські пропагандисти змушені в черговий раз «перезавантажуватися» та хоч якось реагувати на ефективність і популярність HIMARS.
Наразі вони використовують два основні наративи з цього приводу: «РСЗВ насправді неефективні й вони не вплинуть на хід спеціальної військової операції» та «російська армія своєчасно виявляє та впевнено знищує всі ударні й вогневі засоби від НАТО, які опинилися в руках українських націоналістів». З цього приводу міноборони рф нещодавно спробувало «знищити» уявну транспортно-заряджальну машину з складу системи HIMARS, видавши в медіапростір чергову фейкову «перемогу» для армії рф.
Якщо б ці фейки дійсно мали під собою підґрунтя, то точно б не відбувалися наступні речі.
По-перше, росіяни наразі активно переглядаються свої підходи до логістики, вимушено збільшуючи «плече підвозу», розосереджуючи запаси, змінюючи процедури зберігання матеріальних засобів та їх маскування.
По-друге, приблизно аналогічна ситуація спостерігається щодо розгортання і переміщення пунктів управління, систем розвідки, далекобійних вогневих засобів. Це все разом узяте є потужним чинником щодо усунення вогневої переваги противника, зменшення інтенсивності застосування ним артилерії тощо. Тобто умовна «зона комфорту» в тактичній та навіть оперативній глибині для них закінчилася.
Наразі на порядку денному постало питання, актуальне для всіх військовослужбовців та навіть громадян держави: це живучість та безпека застосування HIMARS та інших високотехнологічних систем озброєння українського та зарубіжного виробництва. У відкритих джерелах неодноразово публікувалися матеріали, що російська розвідка активізувала свою діяльність щодо відстеження каналів переміщення цих систем власне в Україну та місць їх наступного зберігання і застосування.
Зокрема, про це йдеться у повідомленні Головного управління розвідки Міноборони України. Відмічаються спроби пошуку та вербування громадян західних країн, які потенційно можуть мати відношення до проєктів матеріально-технічної допомоги Україні. Активізовані всі види розвідки, в першу чергу космічної, агентурної, кіберрозвідки щоб знайти хоч найменший натяк на місцезнаходження систем HIMARS і боєприпасів до них. Ворога недооцінювати небезпечно і кожен із нас може зробити свій посильний внесок у безпеку операцій та захист військ.
Питання появи HIMARS дійсно стало надзвичайно болючим для російського військового командування. Не випадково російський міністр оборони сергій шойгу під час нещодавнього так званого інспектування військ, які виконують завдання участі в спеціальній військовій операції, визначив завдання щодо пріоритетного виявлення та ураження HIMARS та інших високотехнологічних зразків озброєнь українських військ. Тобто очільник оборонного відомства агресора власноруч нівелював наративи російських пропагандистів і підтвердив, що HIMARS їх однозначно дістали.
Отже, нові системи озброєнь ЗС України поступово змінюють «правила гри» на полі бою на нашу користь. Західні партнери не на словах, а в реальних діях послідовні у своїй підтримці України. Тому питання отримання необхідної кількості HIMARS, інших високотехнологічних зразків ОВТ та їх ефективного застосування — це лише питання часу.
