Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У Вінниці простилися із загиблим 37-річним прапорщиком Богданом Кокошком. Сотні вінничан прийшли до Спасо-Преображенського собору, де відбулося заупокійне богослужіння за полеглим українським воїном. Чин похорону звершили представники духовенства Вінницько-Барської та Вінницько-Тульчинської єпархій Православної церкви України.
Перед початком богослужіння сотні вінничан вишукувалися біля собору, аби на колінах зустріти Героя.
— Воїн Богдан віддав за ближніх найдорожче — життя, і тепер став захисником для своєї земної Батьківщини на Небі, де молиться Богові, щоб Господь Своєю силою і владою допоміг українським воїнам здолати російських загарбників та вигнати їх за межі України, — зазначив, звертаючись до присутніх після завершення молитви клірик Спасо-Преображенського собору протоієрей Василій Коровай.
Богдан Кокошко народився та виріс у Вінниці. За фахом був юристом. Свого часу служив у лавах калинівського полку спеціального призначення «Ягуар». Потім змінив сферу діяльності, зайнявшись ремонтом та перевезенням автомобілів з-за кордону. У 2014-му Богдана мобілізували.
— Коли 24 лютого почалася широкомасштабна війна, він повернувся з-за кордону, і вже 26-го пішов до військової частини. Звідти на фронт, — розповідає подруга та кума загиблого захисника Валентина. — Були в Житомирі, потім під білоруссю. У квітні їх направили на Харківщину. У ніч проти 28 квітня поїхав на бойове завдання. Там усе й сталося.
Вінничанин з побратимами їхали на БТР. У селі Протопопівка машина підірвалася на протитанковій міні. Один військовий загинув одразу, а Богдана у важкому стані госпіталізували до харківського шпиталю. Близько 40 % тіла захисника були в опіках. Найбільше взнаки далися опіки легенів — це заважало чоловікові самостійно дихати. Богдана під’єднали до апарату ШВЛ. Важкою була ситуація і з ногами. Ліву, за словами друзів військового, складали по частинах, ступню на правій довелося ампутувати.
За кілька днів стан вінничанина, здавалося, почав поліпшуватися: тиск стабілізувався, почав самостійно дихати. Однак це тривало недовго, і невдовзі чоловікові погіршало. Аж поки п’ятого травня, не приходячи до тями, Богдан помер.
У загиблого залишилися батько, сестра, дружина та 11-річний син.
Поховали Богдана Кокошка на міському кладовищі у Сабарові.
Підготовув Олексій Тригуб
