Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
Постать українського гетьмана Івана Мазепи є непересічною і суперечливою. Ореол таємниць навколо нього вабив сучасників за життя і полонить спраглих до пізнання й після смерті видатного гетьмана. Історія його поховання та пошуків могили схожа на справжній детектив. Але про все по-порядку.
Другий Стокгольм
Як відомо, після битви під Полтавою Іван Мазепа разом зі шведським королем Карлом ХІІ відступив до міста Бендери в Молдові, де в таборі шведів і помер у ніч на 22 вересня 1709 року.
читайте також:
Військовий табір шведського короля називали Другим Стокгольмом, він був розташований північніше Бендер — у селі Варниця. Нині там діє музей «Табір шведського короля Карла ХІІ», триває реконструкція і археологічні розкопки. Так, 2016 року археологи виявили залишки королівського палацу.
Через триста років після смерті Мазепи місцеві українці поставили на високому березі Дністра в селі Варниця пам’ятний знак із написом: «На цьому місці 22 вересня 1709 року помер гетьман України Іван Мазепа».
Місце смерті Івана Мазепи досі лишається гарячою точкою у протистоянні Європи і Росії. У селі Варниця, що розташоване на північ від міста Бендери, проходить лінія розмежування між Молдовою та невизнаним Придністров’ям. Після війни 1992 року Варниця залишилася під контролем уряду Республіки Молдова, а місто Бендери контролюється придністровськими сепаратистами.
Заповіт гетьмана
За місцевою легендою,поховали гетьмана у Варниці на території невеличкої православної церкви, яка простояла до 1932 року. Але покоївся він там недовго.
Гетьман заповів, щоб його поховали в Єрусалимській церкві Гроба Господнього, якій за життя надсилав щедрі пожертви, зокрема, велику ікону, оздоблену сріблом і золотом із зображенням біблійних сюжетів. Порадившись, запорожці вирішили виконати заповіт свого гетьмана.
Ось як оповідає про перепоховання Мазепи легенда: «Викопали домовину, поклали на підводу й рушили у бік Ясс — тодішньої молдовської столиці. Причому Орлик усім оголосив, що Мазепу поховають в одній із церков Молдовської митрополії. Це зроблено з метою збити з пантелику царських шпигунів, яким було дано наказ знайти та доставити Петру І Мазепу живим чи мертвим.
Зупинившись у якомусь селі на півдорозі до Ясс, розпускають чутки, що козаки тут залишаться ночувати, та як тільки село заснуло, рушили у протилежному напрямку — на Південь. План був такий: добратися до Галацу, далі — суднами по Дунаю до моря, затим Егейським морем — до міста Тір, а там уже суходолом — до Єрусалиму. Та коли прибули до Галацу, зіткнулися з проблемою: турки навідріз відмовилися перевозити тіло православного, хоча Андрій Войнаровський пропонував їм величезні гроші, а на руках у козаків був фірман — дозвіл турецького султана на поховання в Єрусалимі.
Уже була весна, щодня ставало все тепліше, треба було зважуватись на якусь дію. Дізналися від місцевого населення, що в Галаці є церква Святого Георгія, яка називалася ще й Єрусалимською, бо канонічно підпорядковувалася Церкві Святого Гробу в Єрусалимі. Козаки сприймають цю звістку, як знак долі. Якщо не вдається дістатися до Святих Місць, то чому не поховати свого ватажка в Єрусалимі символічно? На тому й порішили.
читайте також:
Домовину поставили в церкві Пречистої Діви Марії, тим часом у церкві Святого Георгія, яка була майже поруч, за кількасот метрів, викопали гробницю прямо перед олтарем. Від церкви до церкви за гробом — людська ріка. В церкві — старшина, навколо — у три кола козаки на чолі з Орликом і Войнаровським, утворюючи живий символічний захист для гетьмана, в руках у кожного — запалені свічки, з опущених голів звисають оселедці, наче шаблі. Берег навколо церкви був усіяний людом, що зійшовся з усієї округи. Прощавай, гетьмане, тепер уже назавжди!».
Де місце поховання Івана Мазепи?
Український емігрант доктор Галин у статті «Могила гетьмана Мазепи», надрукованій 1930 року в журналі «Тризуб», написав, що під час відвідин церкви Святого Георгія у Галаці йому розповіли, що років тридцять чи сорок до цього на берег Галацу зійшла команда матросів із російського судна, відшукала могилу Мазепи, відкрила її та забрала останки гетьмана до Росії.
Існують й інші перекази про те, що могила гетьмана Івана Мазепи була спустошена турками чи росіянами. Ставалося це начебто у 1711-му, 1835-му, 1877–1878-му, 1945-му та інших роках.
1962 року церква Святого Георгія, де було поховано Мазепу, й сама стала жертвою безбожників-комуністів. Церкву зачепили тросами та стягнули в Дунай. На її місці стали рити котлован під житловий будинок. Свідчення про цю подію суперечливі. Хтось твердить, що всі поховання були перенесені в інше місце, а хтось каже, що екскаваторники побоялися копати глибоко, тож зняли лише верхній шар ґрунту, не зачепивши місце притвору.
2017 року група українських і румунських науковців обстежила місце ймовірного поховання Мазепи, де стояла церква Святого Георгія. І вони припускають, що могила гетьмана могла вціліти. Тож незабаром це місце має бути обстежене за допомогою георадару та проведені розкопки. І якщо якісь останки будуть знайдені, вони мають бути передані на подальшу експертизу.
читайте також:
Якщо останки Івана Мазепи будуть знайдені та ідентифіковані, їх неодмінно повернуть в Україну і поховають у національному пантеоні державотворців, створення якого в Києві чи поблизу нього обговорюється вже кілька років.
Де похований наступник Мазепи?
Інший гетьман України, автор першої у світі Конституції Пилип Орлик похований також у Румунії, в місті Ясси. За даними авторитетного румунського історика П.Панаїтеску, тіло українського гетьмана-емігранта Пилипа Орлика спочиває в кафедральному соборі Ясської митрополії у м. Ясси. Тож цей собор неодмінно стане місцем паломництва українців, які бажають вклонитися пам’яті видатного українського мислителя і державотворця XVIII століття.
Але насправді новий великий кафедральний собор у Яссах був побудований у ХІХ столітті. Як повідомив український історик Сергій Шумило, збудований він на місці двох старовинних церков, зудований він на місці двох старовинних церков XV та XVII століть. У одній з них покоївся наш гетьман. Будівництво собору розпочали в 1833 році, але в 1842 його призупинили. 23 травня 1857 року обвалився центральний звід і тривалий час недобудований храм стояв в руїнах. Лише в 1880 році будівельні роботи поновлено і за сім років завершено. Тому точне місце поховання Пилипа Орлика, на жаль, теж невідоме. Його могилу також необхідно шукати…
