Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Вже шостий рік організація Halo TRUST займається гуманітарним розмінуванням земель на сході України, а також убезпечує жителів від вибухових «сюрпризів», які може містити земля, де тривали активні бойові дії. Авторка матеріалу зустрілася з керівником однієї з груп розмінування організації Богданом Гречком, який розповів про роботу Halo TRUST в Україні та світі.
«На сьогодні в Україні ми поінформували про мінну небезпеку та безпечну поведінку з вибухівкою та підозрілими предметами понад 250 тисяч людей».
— Пане Богдане, розкажіть про організацію — коли і хто її заснував, у яких точках світу працюють її представники, коли почали роботу в Україні…
— Halo TRUST є британською неприбутковою, нерелігійною, неполітичною організацією, що працює в секторі протимінної діяльності по всьому світу. Її заснували в Афганістані в 1988 році колишні британські військові Гай Віллоубі, Колін Кемпбелл Мітчелл та Сью Мітчелл, які на власні очі бачили проблему мінної небезпеки для цивільних після війни.
Наразі представники Hallo TRUST працюють у 27 країнах: Грузії, Камбоджі, Анголі, Колумбії, Іраку та інших. В Україні організація працює з осені 2015 року, і розпочала безпосередньо розмінування навесні 2016-го. Тут ми обстежуємо території та займаємося гуманітарним розмінуванням земель; інформуємо населення про наявну небезпеку мін та нерозірваних боєприпасів, а також навчаємо правилам безпечної поведінки при зустрічі з ними.
— Хто фінансує Halo TRUST? Який бюджет організації і яка частка з нього йде на потреби в Україні?
— Будь-яка наша діяльність в Україні здійснюється на безоплатній основі. Ми працюємо за рахунок підтримки донорів — коштів платників податків розвинених країн Європи і світу, за що їм дуже вдячні. Програму в Україні нині підтримують Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Німеччина, Норвегія, Нідерланди, а також UNICEF, однак, цей список постійно змінюється.
Згідно з контрактом донори виділяють кошти для конкретної програми та на чітко визначений напрямок діяльності. Так, наприклад, кошти UNICEF спрямовані виключно на інформування про мінну небезпеку, у той час як гранти інших донорів можуть покривати попереднє обстеження, безпосередньо гуманітарне розмінування та окремі проєкти. — Пане Богдане, яка загальна площа територій, яку потрібно перевірити на наявність мін і вибухонебезпечних предметів на території Донецької та Луганської областей? — Зазвичай кажуть, що ця площа сягає близько 7 тис кв. км. Утім, це приблизна оцінка територій, які потенційно можуть опинитися забрудненими. Переважно тут мається на увазі «буферна зона» як на підконтрольній, так і на непідконтрольній територіях. З метою визначення конкретних ділянок із потенційною чи наявною мінною загрозою у різних куточках Донецької та Луганської областей постійно працюють групи нетехнічного обстеження нашої організації. — Можете розповісти, як саме відбувається обстеження територій на наявність мін та вибухових предметів? — Для того щоб визначити кількість територій із наявністю мінної небезпеки, Halo TRUST проводить обстеження в декілька етапів. Перший етап — так звана швидка оцінка. Це відвідування населеного пункту з метою збору «грубої» первинної інформації про наявність мінної небезпеки та визначення типу цієї небезпеки. Далі групи нетехнічного обстеження збирають детальну інформацію-докази про мінну небезпеку в межах населеного пункту. Це можуть бути відомості про підриви людей або тварин, інформація про розташування вогневих позицій будь-якої зі сторін, карти мінних полів, якщо такі є, тощо. Після збору інформації визначається статус району — як «Підозрювана» або «Підтверджена небезпечна територія», далі складаються мапи майбутніх ділянок для розмінування. Тільки-но цей етап закінчено, ми приступаємо безпосередньо до процесу розмінування. — Який обсяг робіт вже вдалося зробити в Україні, скільки знешкоджено вибухових пристроїв? — З 2016-го ми розмінували майже 940 га в Донецькій та Луганській областях. Це здебільшого сільськогосподарські землі та ліси — території, які мають значний економічний потенціал для місцевого населення. Загалом ми виявили близько 2,8 тис вибухових пристроїв, без урахування боєприпасів малого калібру. Знахідки було видалено із землі і передано ДСНС та військовим. Цього року групи розмінування Hallo TRUST продовжують роботу в обох областях, здебільшого у «буферній» зоні — за 5–10 кілометрів від лінії зіткнення — у Краматорському, Бахмутському та Волноваському районах; в Луганській області — у Станично-Луганському районі. Наразі близько 40 розмінованих ділянок чекають на передачу місцевим громадам та бенефіціарам. — Скільки людей працюють у HALO TRUST в Україні? Які це фахівці? І чи вистачає їх для проведення протимінної діяльності на визначених ділянках місцевості? — Крім наших менеджерів та супервізорів, які контролюють виконання робіт в полях, ми маємо групи ручного розмінування, технічного і нетехнічного обстеження, механічного розмінування і механічної підтримки ручного розмінування. Також є кілька співробітників підтримки операцій — наприклад, відділ картографів та медична частина. Загалом Halo TRUST — Україна налічує понад 400 співробітників, кількість яких продовжує зростати. Наша кадрова політика така, що в тих країнах світу, де ми перебуваємо, наші працівники — місцеві жителі. Україна не є винятком. Отже, розміновуючи територію, ми допомагаємо громадам відновитися, а наші розмінувальники отримують робочі місця. Крім того, Halo TRUST — Україна є роботодавцем рівних можливостей, оскільки на сьогодні тут працевлаштовано 100 жінок, 66 з яких залучені безпосередньо в операціях з розмінування. За необхідності ми проводимо набір на курси демінерів, один з яких наразі добігає кінця. — Розкажіть, якими основними засобами протимінної діяльності оснащені спеціалісти вашої організації і чи передбачається використання роботизованих платформ для пришвидшення процесу розмінування? — Наші групи ручого розмінування використовують, насамперед, металодетектори різних конфігурацій. Але, наприклад, на півдні Донецької області була виявлена більша загроза мін у пластиковому корпусі, які вкрай складно знайти звичайним детектором. У таких випадках ми використовуємо детектори MineHound із функцією георадара, який дозволяє знаходити порожнини в ґрунті. Для зон із дуже високим рівнем забруднення, як-от у місцях вибухів на складах боєприпасів, ми використовуємо спеціально конфігуровані екскаватори та іншу спеціальну техніку. Для допоміжних робіт, зокрема для очищення території від рослинності, з 2019 року використовуємо дистанційно-керовані машини — Robocut. Ми постійно шукаємо нові методи та підходи, які дозволять пришвидшити процес розмінування без втрати якості та необхідного рівня безпеки. Наприклад, нещодавно змогли підтвердити ефективність Robocut в усуненні первинної небезпеки розтяжок на ділянках, де немає загрози протитранспортних мін. Це дозволить нам прискорити очищення в подібних зонах утричі. Однак, звісно, перш ніж запровадити будь-який новий метод, ми дуже прискіпливо переконуємося в безпеці для своїх співробітників. Якщо ж говорити про спеціалізовану роботизовану техніку з розмінування, то ми не використовуємо її через особливості рельєфу місцевості, щільність та типи мін. — З якими вибухонебезпечними предметами доводиться стикатися в процесі розмінування в Україні найчастіше? Чи є якісь відмінності, якщо порівнювати з іншими країнами, у яких працює ваша організація? — Найчастіше ми маємо справу з різними снарядами, підривниками, мінометними мінами, гранатами, протитранспортними мінами типу ТМ-62, розтяжками та іншими вибухонебезпечними залишками війни. Характер мінної загрози в Україні має свої унікальні особливості. По-перше, це значно вища загроза розтяжок. На жаль, саме від них дуже часто страждає мирне населення. Розтяжки є також найбільшою проблемою в нашій роботі, оскільки вони є малопомітними, вкрай чутливими і надзвичайно небезпечними для демінерів. Друга особливість мінної загрози в Україні — відсутність мап із інформацією про мінування або непередбачуване мінування території під час активного конфлікту. Це ускладнює пошук потенційних загроз та уповільнює процес розмінування. Але хочу зазначити, що досвід наших фахівців дозволяє передбачати та визначати місця потенційних загроз із максимальною точністю. — Діяльність Halo TRUST в Україні обмежується лише підконтрольними територіями чи розповсюджується на ОРДЛО? — Так, на сьогодні програма Halo TRUST-Україна діє лише на підконтрольних уряду територіях. — Який іноземний досвід, на Ваш погляд, можна порекомендувати Україні в процесі здійснення протимінної діяльності? — У штаті є низка кваліфікованих іноземних спеціалістів з Грузії, Великої Британії та США, які мають багаторічний досвід у різних програмах Halo TRUST по всьому світу. Тому цей обмін досвідом відбувається постійно і допомагає нам шукати нові рішення та методи роботи в унікальних випадках — на специфічних територіях чи за наявності особливих типів загроз. Ми відкриті до співпраці і ділимося цим досвідом із українськими службами та державними органами. — З яким труднощами стикається організація під час роботи в Україні? — Серед основних труднощів, з якими ми стикаємося в Україні, — це робота в «буферній» зоні. Тут від нас вимагається постійний моніторинг безпекової ситуації на місцях виконання робіт і використання додаткових заходів безпеки — важких бронежилетів і шоломів. Іноді ми не маємо можливості знищення вибухонебезпечних предметів силами самої організації. Не робить нашу роботу легкою і наявність великої кількості вибухових пристроїв на розтяжках та мін з мінімальним вмістом металу, які вимагають застосування повільних методів розмінування. Не останню роль відграє і пандемія, викликана COVID-19. — Що, на Ваш погляд, має бути покращено в питанні підвищення ефективності процесу протимінної діяльності в Україні? — Насамперед це питання, пов’язані з національною стратегією і програмою протимінної діяльності. Можемо сміливо заявити, що необхідно нарощувати національний потенціал у цьому секторі. Halo TRUSТ — Україна із задоволенням ділиться власним досвідом і методами з українськими державними службами. Наприклад, у нас є проєкт з ДСНС, який передбачає навчання її представників гуманітарному розмінуванню. Такий курс відбувся торік узимку, і ми плануємо продовжити його в майбутньому. Ми також все ще чекаємо на той момент, коли набере чинності низка змін до Закону України «Про протимінну діяльність», наприклад, щодо утворення національного органу з питань протимінної діяльності. Очищення забруднених територій має відбуватися за умови чіткої координації всіх структур: Міністерства оборони, МВС, МОЗ, ДСНС, і цей орган міг би координувати їхню роботу, збільшуючи її ефективність. — Дякую за бесіду! читайте також:
Загальна площа територій, яку потрібно перевірити на наявність мін і вибухонебезпечних предметів сягає близько 7 тис кв. км.
З 2016-го ми розмінували майже 940 га у Донецькій та Луганській областях, виявили близько 2,8 тис вибухових пристроїв.
Розтяжки — найбільша проблема в нашій роботі, оскільки вони є малопомітними, вкрай чутливими і надзвичайно небезпечними для демінерів.
Очищення забруднених територій має відбуватися за умови чіткої координації Міністерства оборони, МВС, МОЗ, ДСНС.
