ТЕМИ
#СОЦЗАХИСТ #ВТРАТИ ВОРОГА #LIFESTORY #ГУР ПЕРЕХОПЛЕННЯ

Поєднання блакитного та жовтого кольорів — традиція справжнього духу українця

Публікації
Прочитаєте за: 3 хв. 19 Серпня 2021, 17:13

Сучасний український прапор, стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів, є одним з головних символів нашої країни. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. Але перед тим як стати офіційною емблемою незалежної вільної держави, він пройшов доволі довгий і тернистий шлях.

Уперше поєднання синього й жовтого кольорів з’явилося на гербі Львова: Данило Галицький подарував місту, заснованому у 1256 році, герб із зображенням жовтого лева на блакитному тлі.

Починаючи з XVIII століття, козаки Запорозької Січі часто поєднували синьо-жовті кольори на своїх прапорах. Також було зображення козака в одязі золотого або червоного кольору. Навіть на відомій картині «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1891 р.) Ілля Рєпін зобразив на списах жовто-блакитні та червоно-чорні кольори. Консультантом художника під час написання картини був відомий український історик і знавець козацтва — Дмитро Яворницький. Саме з експонатів Дмитра Яворницького Рєпін змалював більшу частину амуніції, зброї, козацької атрибутики та прапори.

Під час «Весни народів» 1848 року Головна Руська Рада у Львові відновила використання герба Галицько-Волинської держави XIII-XIV століть із зображенням золотого лева, що спирається на скелю в синьому полі, а як національні кольори широко використовували синьо-жовті прапори. Вперше та офіційно прапор нашої держави в такому вигляді, яким ми знаємо його сьогодні, було вивішено у Львові 1848 року. Але майорів він недовго, всього лише кілька днів.

Після Лютневої революції 1917 року українські синьо-жовті прапори публічно з’явилися в Києві, Одесі й Харкові. Українізація підрозділів царської армії на фронтах Першої світової війни й на Чорноморському флоті відбувалася під українськими прапорами. Під такими кольорами йшли в бій українські юнаки під Крутами проти російських більшовиків і бійці Української галицької армії, як під час Українсько-польської війни, так і на антибільшовицькому фронті, оскільки синьо-жовтим був і прапор Західноукраїнської Народної Республіки.

Досі тривають суперечки з приводу того, чи правильним є розташування кольорів, адже за деякими свідченнями в УНР жовтий колір був зверху. Сучасні науковці дійшли висновку, що не існує документів, що затверджували б використання в Українській Народній Республіці «жовто-синій» порядок стрічок. На кольорових поштівках того часу зображували обидва варіанти.

За часів СРСР використання чи зберігання синьо-жовтого прапора вважалося злочином і суворо каралося. Навіть КДБ за 1950-1980 роки регулярно повідомляли про вивішування стяга. Наприклад, в ніч проти 1 травня 1966 року двоє молодих людей над будівлею Київського національного економічного університету вивісили прапор України з підписом «Ще не вмерла Україна — ще її не вбито», а радянський скинули. Обох молодиків було засуджено.

Подібна ситуація повторилася через рік у Дніпрі. На центральному проспекті було вивішено синьо-жовтий прапор, а на дереві олівцем намальовано герб і надпис поруч: «Ще не вмерла Україна і воля і слава».

Ці всі події чітко свідчать про те, який важкий шлях пройшла Україна у своїй боротьбі за те, аби сміливо заявити про себе, про свою незалежність та величну історію. Сьогодні наш прапор — це символ пшениці у степах під блакитною аркою неба, який характеризує споконвічне прагнення нашого народу до миру, спокою, праці, краси та багатства рідної землі.

Підготувала Ольга Вікарчук для АрміяInform

Читайте нас в Telegram
«Квитки до кобзона виписуємо справно»: будні взводу важких бомберів на Покровському напрямку
«Квитки до кобзона виписуємо справно»: будні взводу важких бомберів на Покровському напрямку

Покровський напрямок залишається найгарячішим на фронті. Саме тут ворог проводить найбільше штурмових дій.

Військова історія в почесних найменуваннях: 43-й окремий полк зв’язку та радіотехнічного забезпечення імені Івана Луценка
Військова історія в почесних найменуваннях: 43-й окремий полк зв’язку та радіотехнічного забезпечення імені Івана Луценка

Почесні найменування пов’язують сучасні військові частини з видатними діячами, місцевостями чи визначними подіями української історії.

Понад 150 тисяч уражених цілей: стали відомі результати Армія дронів.Бонус за березень
Понад 150 тисяч уражених цілей: стали відомі результати Армія дронів.Бонус за березень

Протягом місяця було вбито чи важко поранено 35 300 окупантів та уражено 151 200 різноманітних цілей.

Мобілізація, СЗЧ, терміни служби, гроші для піхоти: Міноборони готує рішення для війська
Мобілізація, СЗЧ, терміни служби, гроші для піхоти: Міноборони готує рішення для війська

Оборонне відомство готує ряд рішень за підсумками наради Президента України Володимира Зеленського з Міністром оборони Михайлом Федоровим.

Танк не доїхав, гармати не стріляють: морпіхи-пілоти прорідили ворожу техніку
Танк не доїхав, гармати не стріляють: морпіхи-пілоти прорідили ворожу техніку

Оператори батальйону безпілотних систем «Вартові» 36-ї бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського показали успішні влучання.

ВАКАНСІЇ
Начальник служби охорони державної таємниці

від 25000 до 30000 грн

Кропивницький

Військова частина А4607

Бойовий медик взводу, військовослужбовець

від 21000 до 121000 грн

Хмельницький, Хмельницька область

Санітарний інструктор

від 23000 до 120000 грн

Вся Україна

43-тя окрема артилерійська бригада ім. Тараса Трясила

Головний спеціаліст, юрист

від 15000 до 15000 грн

Шепетівка

Шепетівський РТЦК та СП

Кулеметник

від 21000 до 121000 грн

Червоноград

Червоноградський РТЦК та СП

Водій кат. В, С, С1, D1, D, E в ЗСУ (за контрактом)

від 30000 до 80000 грн

Бобровиця

1 відділ Ніжинського РТЦК та СП

--- ---