Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…
– Віктор Сущій, – представляється мій співрозмовник. – Кажуть, що у перекладі з давньоєврейської – Сущій – це одне з імен Бога. Та насправді всі ми тут смертні й завдання наше одне – навчитися боронити свою землю. Навіть у мої 65 років це треба вміти.
Два тижні на Харківщині тривали заняття підрозділів територіальної оборони. Польовий вишкіл пройшли понад 2000 резервістів і військовозобов’язаних. Віктор, найстарший серед них, прийшов на збори не лише набиратися досвіду, а й ділитися ним з новачками: за його плечима кілька років, проведених на російсько-українській війні у лавах батальйону «Айдар».
– На фронт я пішов добровольцем у 58 років, – розповідає Віктор. – На дворі було літо 2014-го. Не зміг сидіти вдома, коли чимало моїх знайомих вирушили на війну просто з Майдану, навіть не знаючи, що таке автомат. У мене ж армійський досвід був, тому спрацювало ще у юності завчене гасло: «Ніхто, крім нас!»
У батальйоні 58-річний доброволець був розвідником, виконував найскладніші завдання. У боях під Стахановим Віктор зазнав поранення й контузії. Але, трішки підлікувавшись, знову повернувся у стрій. З армією попрощався, тільки досягнувши граничного віку – 60 років, але і це прощання не стало остаточним. Звільнившись з бойового підрозділу, Віктор Сущій став до лав бригади тероборони.
– Наймолодшим тут заледве більше ніж двадцять років, але я і їм у дечому можу дати фору, – усміхається тероборонівець.
У своєму підрозділі він командує відділенням, яке можна назвати бойовим: у його складі всі атовці з досвідом. Утім, на думку кожного з хлопців, бойовий досвід у цій справі не зайвий. Тому всі старанно виконують вказівки інструкторів, поглиблюючи знання у військовій польовій науці.
– Хлопці вмотивовані і дуже старанні, – з гордістю хвалить підлеглих командир. – Усі прийшли сюди добровільно, кожен знає, чим йому потрібно поповнити власний багаж знань.
Наша розмова перериває команда до шикування. Навчальні збори завершено і тероборонівці повертаються до домівок. Повертаються, але, у разі потреби готові за першим сигналом знову стати у стрій, аби виконати поставлене завдання – бойове чи навчальне.
– Військовим слід постійно вчитися, – зазначає Віктор. – Мусимо знати, як зупинити ворога ще на підході до наших домівок, і вміти якісно це робити. Бо потім, коли він вже зайде до хати, буде запізно.
Військові рф провели масштабну аеророзвідку перед тим, як завдати масованого ракетного удару по Україні сьогодні вночі.
Цієї ночі в небі над Дніпропетровською областю сили ППО збили 10 безпілотників — у Павлоградському, Криворізькому, Дніпровському, Кам'янському районах.
Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 29.03.24 орієнтовно становлять:
Упродовж минулої доби окупанти завдали 386 ударів по 9 населених пунктах Запорізької області.
Вночі росіяни під час масованої комбінованої атаки вкотре вдарили по енергетичних об’єктах України.
У Чорному станом на ранок п’ятницю перебуває один ворожий корабель — носій крилатих ракет «калібр», загальний залп до 4 ракет.
Захищаємо світ
Нині Євген Миколайович воює на сході України. Нещодавно він завітав до АрміяInform і розповів про досвід історика, який став учасником вікопомних подій останнього…