Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…
Новий рік — свято не тільки для душі!..
Хай із цим погодяться зі мною не лише гурмани… На полегшений шлунок воно, знаєте, все якось не теє… І здоровиці ясновельможних панів з екрана телевізора не такі вже бравурні, та й плани на майбутнє не такими райдужними та водночас переконливими видаються…
Сіра і буденна картинка, словом!!!
Зате, як сядеш за стіл святковий, а на ньому — ой леле!.. Ну геть тобі вишита бісером скатертинка-самобранка з елітної російської казки про бояр і про князів… Із наїдками заморськими й десертом витребенистим, а ще —питвом міцним, що у пляшках, карафках та куманцях екзотичних сльозою чистою міниться і здоровому апетиту тільки підмога!
Їж та пий, як кажуть, уволю, чоловіче добрий, тільки міру знай і тверезий розум не втрачай… Щоб на ранок чи то з-під столу, чи то з-під ялинки тебе мало як не Іванка-дурника рідні та друзі за ноги не витягали і розсолом до тями не приводили…
…Достеменно не беремося гадати, як саме минула новорічна ніч 2021 року в головного кремлівського нукера в Криму Сергія Аксьонова і за яким столом та з ким саме він там сидів і що за ним їв та пив, а знаємо тільки одне, а точніше — читали, як цей ревний намісник прямо від святкового столу почав запобігливо відробляти свій нелегкий запроданський хліб.
Ну, а чим ще можна в перший день Нового року відзначитись, як з будуна не полити помиями найбільшого ворога Росії та «героя-жахальника» на всіх її пропагандистських шоу, як не добре знаного прибічникам «русского міра» персонажа?! Еге ж, отого «відьмака зі шмайсером» — Степана Бендеру.
Тим паче, народився цей легендарний чоловік за збігом обставин саме 1 січня і цього дня по всій материковій Україні на честь його 112-ї річниці від дня народження мала відбутися смолоскипна хода…
Тож, Серьога Аксьонов, значить, того — тарілку із традиційним салатом-олів’є демонстративно в бік відставив та давай ВКонтакті похмільні думки оперативно викладати… Щоб і кримчанам про свою проросійську позицію вкотре нагадати, та й перед білокам’яною не зайве вірнопідданський ентузіазм ще раз засвітити.
І за якихось кілька-трійку хвилин намудрагелив у соцмережі такий собі аксьоновський експромт-спіч під ялинку:
«Крим не хтів, не міг і не став лишатися у складі бандерівської і русофобської України. Донбас зі зброєю в руках відстояв право бути частиною русского міра. Неминуче підуть й інші, як мінімум південно-східні області. Здорові люди не можуть жити в зачумленому бараку, це небезпечно для життя».
Не берусь гадати, скільки переглядів у ці новорічні дні зібрали такі постзастольні одкровення очільника нинішнього Криму і яку підтримку вони знайшли чи, навпаки, не знайшли серед інтернетівської аудиторії. Гадаю, у товаристві свідомих громадян кожен сам може розібрати на складові тези цього «дідоморозівського» послання… І врешті дати правильну вичерпну відповідь…
Позаяк ще стародавні греки казали, що жодне суспільство, якщо воно чогось варте, не може існувати без власних героїв… Тому — кожному, як вчить народна мудрість, своє: хто любить попадю, а хто – попову дочку.
А тепер маленький історичний лікнеп…
Б’юсь об заклад, що Серьога Аксьонов і досі не знає, хто є справжнім кумиром його найвищого кремлівського патрона…
Розкриваю карти — Антон Іванович Денікін.
Власною, як кажуть, персоною та особовим листком з обліку кадрів!..
Так, так, саме — він, Антоша Денікін, наш колишній, на жаль, земляк-киянин, що за часів своєї юності закінчив тут, на Печерських пагорбах, піхотне училище…
А в біографії зрілій — вже особа з повним, що називається, джентльменським набором: махровий російський націоналіст, лютий українофоб, організатор єврейських погромів в Україні. Та найголовніший, мабуть, його здобуток — створення Добровольчої армії на Дону, «золотопогонники» якої за роки Громадянської війни не дуже панькалась із отою «красной сволочью», що посміла без дозволу царя-Миколки утнути Жовтневу революцію, а також рештою несвідомих громадян, що їй, тій сволоті, мали нещастя співчувати…
За цим не вельми шляхетним та не надто сміливим генерал-лейтенантом царської армії водилося багато чого ще такого, що аж ніяк не красить його офіцерську честь перед вічністю… Ну, хоча б, як прелюд для непосвячених, — згадаймо з історії сумнозвісні денікінські табори смерті…
Та страх перед радянською владою таки, видно, змусив Антона Івановича добровільно скласти повноваження командувача Білою армією і швидше накивати п’ятами; спершу інтегруватись — у Лондон, потім — у Париж, а після Другої світової, уникаючи насильницької депортації, взагалі дати дьору через океан і зійти на берег аж у далеких Сполучених Штатах Америки. Де після прибуття він упав у ноги генералу Ейнзенхауеру і просив останнього не видавати його та йому подібних патріотів-прихильників «єдіной та нєподільной Росії» дідусю Сталіну, який, погладжуючи від задоволення вуса, розпочав своє світове людинолюбне турне-сафарі, тільки вже, за іронією долі, за… «сволочью белой».
Та все ж знайшовся в сучасній Росії непростий чоловік — і ми знаємо його «божествене» ім’я, з верховної волі котрого прах генерала Антона Денікіна та його дружини Ксенії таки доправлено із Америки і перепоховано під мелодію колишнього радянського гімну на цвинтарі Свято-Донського монастиря в Москві.
Можливо, таку високу честь та й саму персональну надгробну плиту від кремлівського достойника покійний генерал-емігрант заслужив тим, що в його численних брошурках і томах-цеглинах про російську «смуту» згадується Україна — щоправда, тільки чомусь в одному-єдиному контексті.
Цитую дослівно за брошурою-метеликом «Кто спас Советскую власть от гибели» (Париж, 1937 год): «Никогда, конечно никогда никакая Россия — реакционная или демократическая, республиканская или авторитарная — не допустит отторжения Украины. Нелепый, безосновательный и обостряемый извне спор между Русью Московской и Русью Киевской — есть наш внутренний спор, никого больше не касающийся, который будет разрешен нами самими…».
…То чи не тому, чи не через цю сакральну цитату від генерала-монархіста Україна вже сьомий рік поспіль платить своєю кров’ю за наш, так званий, із Росією «внутренний спор»?!
І ніяка надумана-навіяна у вуха простим людям московськими трубадурами-пропагандистами русофобія, жодна всеохоплююча бандерівщина, над якою так рефреном затято розпікається в соцмережах нукер Серьога Аксьонов, тут просто ні до чого.
А все куди банальніше… Як сказано у народній приказці: кожна пташка свою пісню співає… І свій хліб насущний, додамо, перед… диригентом відпрацьовує.
Тому замість епілогу всілякого роду антиукраїнським співакам та їхнім беквокал-підспівувачам хочеться навести слова одного дуже досвідченого діяча часів Французької буржуазної революції: «Панове, ніколи не поспішайте виконувати накази своїх повелителів… Влада може змінитися…».
Краще, мабуть, і не скажеш!..
Ех, Серьога, Серьога… Соловей ти наш кримський, новорічний… Із «зачумленою головою… в бараці». Як правильно і завбачливо сказав ти про це ВКонтакті… Тільки забув додати одну слушність: барак то — російський… Крок, знаєш, вправо, крок, знаєш, — вліво… Всяк буває…
Віть-віть-віть,
Тьох-тьох-тьох,
Ай-яй-яй,
Ох-ох-ох…
Там, у Сімферополі, хтось і щось іще щебетав!..
Спеціально для АІ —
Йозеф Швейк-правнук, також бравий вояк і вірний побратим рядового Чонкіна
Вдень 23 квітня окупанти, застосовуючи заборонені міжнародним правом методи ведення війни, з території російської федерації з артилерії обстріляли цивільну інфраструктуру Шалигінської громади Шосткинського району.
Країни Північноатлантичного альянсу працюють над постачанням Україні додаткових систем протиповітряної оборони, в тому числі Patriot.
Над Дніпропетровським районом увечері 23 квітня Повітряні сили збили російський безпілотник «Орлан-10».
Україна та Данія уклали Меморандум про взаєморозуміння щодо довгострокової співпраці та відбудови України.
Міністерство закордонних справ відповіло на поширені питання щодо тимчасових обмежень у прийнятті нових заяв на надання консульських послуг.
Президент України Володимир Зеленський наголосив на необхідності збільшувати власне виробництво зброї на додачу до допомоги західних партнерів.
Захищаємо світ
від 23000 до 125000 грн
Івано-Франківськ, Івано-Франківська область
від 50000 до 120000 грн
Київ
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
від 50000 до 120000 грн
Київ
66 ОМБр ім. князя Мстислава Хороброго
Палата представників США на чолі зі спікером Джонсоном багато місяців до цього її блокувала, проте, зрештою, 20 квітня таки ухвалила довгоочікуване рішення. Тепер, після розгляду…