Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Почесні найменування військових частин, музеї та молоді фахівці з військової історії – обнадійливі військово-патріотичні підсумки 2020 року
Спортивні антропологи-науковці стверджують: за всіх однакових фізичних показниках, генетичній схильності та тренованості, перемогу здобуде той, хто більше вмотивований на перемогу, умовно кажучи – той, хто має сильніше бажання перемогти. Воїнам, які перебувають під психологічним тиском, набагато потужнішим за спортивний, вмотивованість подекуди рятує життя – і їхнє, і побратимів, і цивільних людей, яких військовослужбовці захищаються від ворога.
І тут, як кажуть, не варто недооцінювати військово-патріотичне виховання. Саме воно наповнює сенсом саму боротьбу. Війна заради війни – шлях у нікуди. Війна заради цінностей власного народу, країни, своїх предків – шляхетна і справедлива.
Сучасна Україна важко, але впевнено відходить від радянщини, з її «двадцать-трєтімі-фєвралями» і нескінченим побєдобєсієм. Забута славна історія наших власних предків і їхніх звитяг поступово бере гору в інформаційному просторі України й у головах співгромадян. Ще на початку року ми розповідали про сумну статистику власного дослідження, відповідно якого понад шість відсотків військовослужбовців ЗСУ стають об’єктами ворожого інформаційно-психологічного впливу.
Військовий без традицій, без героїв і переможної історії перетворюється на такого собі «найманця-заробітчанина», який від звичайних безпринципних «солдатів удачі» відрізняється лише службою на батьківщині, а не в якихось закордоннях. А українцям було чим пишатися раніше, тепер – і поготів!
Воєнно-історичні наративи України
АрміяInform упродовж року розповідала про сучасні воєнно-історичні наративи, історичні помилки, які слід врахувати, аби наблизити перемогу над ворогом. Зокрема, про це йшлося у цікавому інтерв’ю з нашим другом, істориком Василем Павловим, коли він зауважив, що «найбільшою перемогою українців за час незалежності стане поява власного історичного наративу».
До речі, АрміяInform повідомляла в лютому, що на допомогу Василю Борисовичу росте нова зміна – в Україні вперше з’являться фахові військові історики.
Думку Василя Павлова та його учнів підтримує авторитетний військово-політичний і воєнний експерт Микола Бєлєсков (Національний інститут стратегічних досліджень), який заявив: «Щоб побудувати успішну армію, необхідно вигнати всіх «демонів» з минулого». Надзвичайно захопливу бесіду з Бєлєсковим журналісти АрміяInform проводили майже рік тому.
Звичайно, «не все сталося, як гадалося». Ворог у нас сильний, підступний і досвідчений. Нерідко потужна пропаганда Росії знаходить шпаринки для проникнення у наш культурний простір. Наприклад, про три поширені російські наративи щодо Українського Криму та як їх зруйнувати – розповідалося в липневій статті АрміяInform. В іншому матеріалі — «На противагу інформаційним загрозам у ЗСУ створено новий підрозділ», який вийшов у червні 2020-го, повідомлялося про завдання та проблеми, пов’язані з цією тематикою. А ще в березні вийшов докладний звіт про круглий стіл на тему «Комунікаційно-контентна безпека та особливості кіберзахисту сучасного публічного простору», де розкрито поточний стан інформаційної безпеки держави, розуміння сучасних процесів і проблеми гри застарілими категоріями.
Пишатися військовим одностроєм
Окрім зброї та техніки, солдати, сержанти й офіцери хочуть бачити дещо з того, що «на хліб не намастиш» – привабливу сучасну форму одягу, виразні знаки розрізнення тощо. Морально застаріле обмундирування впевнено заміщується українським, відповідне модерним трендам дизайну, але на базі історичних українських зразків і пов’язане із традиціями саме нашого війська. Про цей докорінний ребрендінг АрміяInform розповідала в червневому матеріалі.
Читайте також цікаві матеріали АрміяInform, що вийшли в 2019–2020 роках на основі бесід із Василем Павловим:
- Триває процес створення музею Історії українського війська
- Нині в Україні немає офіційної історії АТО
Почесні імена звитяжних підрозділів
Окремим питанням військово-патріотичного виховання та вшанування традицій були й залишаються почесні найменування частин українських Збройних Сил, а також бойових підрозділів Національної гвардії, Державної прикордонної служби тощо.
У 2020 році Президент вручив Бойові прапори зі стрічками до них та присвоїв почесні найменування чотирнадцятьом військовим частинам ЗСУ та шістьом – НГУ і ДПСУ. Торік Володимир Зеленський своїми указами так відзначив десять армійських та військово-морських частин і чотири частини нацгвардійців і прикордонників.
Традиційно найбільша кількість новонайменованих з’єднань і підрозділів відзначено на День Збройних Сил України 6 грудня. Інші урочисті церемонії прикрасили собою не менш значимі для війська свята – День перемоги над нацизмом і День Незалежності України, а також важливе символічне свято – День захисника України.
Окрім підрозділів ЗСУ, почесні найменування здобули окремі частини Національної гвардії та Державної прикордонної служби України:
Сучасна традиція почесного найменування військових частин з’явилася не цього року. Наприклад, такі підрозділи стали «іменинниками» торік:
Також цікаво: До 75-ї річниці завершення Другої світової війни презентували онлайн-виставку «У лавах Об’єднаних Націй»
