Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Мало не щотижня засоби масової інформації та офіційні сторінки оборонних відомств держав-членів НАТО повідомляють про російські провокації в повітрі, на суходільних кордонах, у морі й кіберпросторі. Кремль невтомно продовжує прощупувати прогалини в обороні Північноатлантичного альянсу. На щастя, нашим союзникам і партнерам вдається адекватно реагувати й нівелювати дії Росії. Утім, найчастіше провокації відбуваються в країнах Балтії.
Конфронтація РФ та країн Балтії
Путін, який вважає себе «собіратєлєм зємєль», керуючись одержимістю відродити «імперію», не може забути про Латвію, Литву та Естонію, більші частини яких свого часу були анексованими у 18 столітті та входили до складу різних губерній Московії, а після її перейменування – до російської імперії.
Після окупації Криму та розв’язання війни на Донбасі, Росія почала агресивніше діяти й щодо країн Балтії. Так, у 2015 році президент Литви Даля Грибаускайте заявляла саме про цю конфронтацію: «Ми перебуваємо на лінії фронту, відбувається перший етап конфронтації, маю на увазі інформаційну війну, пропаганду й кібератаки. Отже, на нас напали. Чи переросте це в конвенційну конфронтацію? Ніхто не знає. Але вже зараз маємо захищатися від цієї агресивної поведінки».
Того ж 2015 року Кремль почав готувати юридичну основу для вторгнення в Балтію: генпрокуратура Росії перевіряла законність визнання незалежності балтійських республік Держрадою СРСР у 1991 році. Низка балтійських посадовців та політиків на такі дії робили доволі гострі заяви про неприпустимість оскарження їхньої незалежності, здобутої кров’ю своїх громадян.
Розуміючи серйозність намірів Кремля щодо загрози вторгнення у країни Балтії, спостерігаючи за окупацією Криму, війною на сході України, на саміті НАТО в Уельсі 28 країн-членів Альянсу погодили реорганізацію і збільшення чисельності сил швидкого реагування, здатних розгорнутись упродовж кількох днів у східних країнах-членах Альянсу. Крім того, створено центри оперативного командування в шести посткомуністичних країнах-членах НАТО – Польщі, Латвії, Литві, Естонії, Румунії й Болгарії. Також на території цих держав почали регулярно проводити різні військові навчання для противаги РФ.
«Іскандери» в «Кенігсберзькій» області
Прораховуючи різні варіанти про те, як насолити Європі та, зокрема, країнам Балтії, Росія передислокувала у 2016 рокі до Калінінградської (окупованої Кенігсберзької) області свої «Іскандери». Відповідно, безпекова ситуація в регіоні погіршилася. Тобто провокація вдалася, а сусідні держави почали всерйоз боятися російського брязкання зброєю та непередбачуваної поведінки Кремля.
Слід зазначити, що озброєння і техніка, розміщені довкола колишнього Кенігсберга, загрожують не лише країнам Балтії та Польщі, а й можуть затримати розгортання додаткових сил НАТО в регіоні.
Очільник Командування Об’єднаних сил НАТО в Брюнсумі (Нідерланди) генерал Йорг Фольмер з цього приводу заявляв, що Альянс взяв це до уваги в розробці планів захисту Балтійського регіону. Він пояснив, що проблематичним місцем для проходу натовських сил є так званий Сувальський коридор. Це кордон Польщі і Литви між так званою Калінінградською областю РФ та частиною Білорусі, ділянку якої Росія могла б теоретично використовувати, щоб відсікти країни Балтії від проходу додаткових сил НАТО.
На думку Йорга Фольмера, для стримування Росії від вторгнення в балтійські країни, потрібно розвивати інфраструктуру «Південь-Північ» у Європі. За його словами, такі дії сприятимуть швидкому перекиданню військ блоку, якщо виникне потреба посилити присутність збройних сил для захисту території.
Москва продовжить брязкати зброєю і підкладати іграшку-«ватника»
у балтійську «пісочницю»
Якщо глянути на нинішні реалії у взаєминах країн Балтії та РФ, стає очевидним: Кремль продовжить різні провокації. І якщо б Литва, Латвія та Естонія свого часу не встигли вступити до блоку НАТО, то ситуація могла бути вкрай плачевною. Країни Балтії навіть у кооперації навряд чи змогли б протистояти Росії без підтримки Північноатлантичного альянсу.
Очевидно: Москва не відмовилась від планів з окупації країн Балтії або хоча б частини їхніх територій. Регулярні спільні російсько-білоруські військові навчання неподалік Латвії, Литви, провокації в повітряному просторі Естонії це лише доводять.
Чого вартують торішні військові навчання неподалік кордонів Латвії. У «Щиті Союзу – 2019» взяли участь близько 12 тис. російських та білоруських військовослужбовців, до 950 одиниць бойової техніки. Тоді Міноборони Латвії заявляло, що їм невідомий сценарій навчань.
Загалом, крайні роки Кремль хоч і йде на різні провокації, але розуміє, що йому можуть сильно дати по зубах у разі прямої інтервенції у країни Балтії. Тому намагається застосовувати більш мирні, але не менш небезпечні маневри. Приміром, просувати свої наративи через російські ЗМІ, які, до речі, останнім часом тут почали блокувати за пропаганду. Також РФ через осередки росіян намагається створювати культурні центри дозвілля для молоді, щоб прищепити дітям «русскую идею». Так би мовити, тихо підкладати м’яку іграшку-«ватника» у балтійську «пісочницю». Чим це може загрожувати в майбутньому, гадаю пояснювати не потрібно.
НАТО продовжить посилювати східний фланг
Блок НАТО продовжує планомірно посилювати східні фланги. Так, відповідно до угод, які нещодавно підписали президенти Дональд Трамп і Анджей Дуда, розміщення американських військ у Польщі вирішено змінити із ротаційної основи на постійну. Європейські ЗМІ повідомляють, що кількість військових США зросте орієнтовно на 1000, тобто до щонайменше 5,5 тисяч. В оборонному відомстві Польщі зазначили, що збільшення військової присутності Альянсу на східному фланзі дозволить посилити ефект стримування та безпеку всіх союзників регіону. Також США переносять штаб корпусу Сухопутних військ у Польщу, який наразі розташований у Німеччині.
Після таких новин розпочалася чергова дезінформаційна атака Росії проти Польщі й Литви, яка мала завдати удару відносинам цих двох держав. Ба більше, РФ пригрозила вжити необхідних заходів для «забезпечення безпеки в регіоні». У цьому контексті росіяни чомусь одразу згадали про союзну для них Білорусь. Зокрема, заступник голови МЗС Росії Олександр Грушко заявив: «Розглядатимемо це не тільки з точки зору військових наслідків для регіональної безпеки з урахуванням законних інтересів Росії й наших союзників, насамперед Білорусі».
Варто додати: після доставки й розміщення військової техніки минулого тижня була повністю завершена комплектація французького підрозділу у складі Батальйону НАТО в Литві (про це можна прочитати тут).
Крім того, ще навесні до Естонії прибув із Франції перший ешелон з особовим складом і спорядженням для місії НАТО з охорони повітряного простору країн Балтії. А на початку липня цього року в Естонії НАТО відкрило нову базу для розміщення додаткових сил. Відповідно до рішення Північноатлантичного альянсу, подібні комплектаційні центри відкриють у країнах Балтії, а також Польщі, Болгарії та Румунії.
Щодо Латвії, то союзники також зміцнюють цю державу. Так, у середині липня, у рамках підтримки ініціативи Strong Europe і операції Atlantic Resolve, до Латвії прибуло понад 60 солдатів 3-го батальйону 501-го авіаційного полку армії США і п’ять вертольотів Black Hawk. Також Держдепартамент США схвалив можливий продаж Литві шести вертольотів UH-60M Black Hawk і обладнання до них (про це можна почитати тут).
PS: Виходячи з крайніх подій, блок НАТО зможе втримати свої східні кордони в найближчих перспективах, адже присутність союзних військ, кількість озброєння і техніки постійно нарощуються, а кіберзахист посилюється.
Російські провокації військовослужбовці з Європи та США наразі сприймають більше як можливість потренуватися, ніж якусь реальну загрозу. У разі різкого погіршення безпекової ситуації в регіоні підрозділи зможуть оперативно висунутися і захистити держави Балтії. Звісно, натовці не дозволяють собі розслаблятися й уважно стежать за діями росіян.
Навряд чи Кремль, який витрачає мільярди доларів на мілітаризацію Криму та війну на Донбасі, Сирії та в інших гарячих точках по всьому світу, наважиться на відверту окупацію країн Балтії – ресурси «бензоколонки» обмежені. Інакша справа – довга партія із засівання зерен «рускої ідєї», яка дозволить у майбутньому, в разі успіху, просувати сепаратистські настрої тих же «російськомовних» та дестабілізувати ситуацію в регіоні.
