Невелика група офіцерів й аналітиків поставила під сумнів домінуючу доктрину важких літаків і довела, що майбутнє повітряних боїв — за маневреними, швидкими та порівняно недорогими машинами….
Швидкість ведення вогню зробила великокаліберні кулемети одним із найпопулярніших зразків зброї. Про історію створення, найбільш вдалу конструкцію розповідає АрміяInform.
Після винаходу унітарного патрона у другій половині дев’ятнадцятого століття американець Гайрем Стівенс Максим у 1883 році створив перший кулемет, який працював не за рахунок ручного приводу обертання стволів, як у кулемета Гатлінга, а завдяки віддачі ствола. Кулемет Максима став широко відомим в світі після масового використання в англо-бурській війні 1899-1902 років. З того часу кулемети активно використовуються у всіх війнах та збройних конфліктах.
Розвиток техніки призвів до створення різних класів кулеметів: піхотних та спеціальних. Піхотні поділяються на ручні, станкові та великокаліберні. Великокаліберні кулемети мають калібр до 20 мм, автоматична зброя двадцятого калібру вважається гарматою. Важкі кулемети застосовуються здебільшого для ураження укріплень та техніки противника на значних відстанях ведення бою. Залежно від призначення мають різні характеристики, калібр, вагу, додаткове обладнання.
Найбільш відомим великокаліберним кулеметом є кулемет Browning, створений Джоном Браунінгом в 1918 році. Дивне те, що конструкція виявилась настільки вдалою, що кулемет до сьогодні стоїть на озброєнні американської армії. 15 жовтня 2010 року армія США отримала вдосконалений кулемет Browning M2A1, який був незмінним з 1933 року. Кулемет оснастили швидкознімними стволами, на старій моделі заміна ствола вимагала багато часу та необхідного вміння обслуги, в іншому конструкція кулемета залишилась такою, як і раніше. Можливість вести прицільний вогонь на значні відстані дозволила кулеметникам використовувати свою зброю не за «призначенням».
Під час В’єтнамської війни прославився снайпер американської морської піхоти Карлос Хескок, який обладнав великокаліберний кулемет оптичним прицілом та впевнено почав влучати в ціль розміром з людину на відстані більше ніж 1800 метрів. За Карлосом рахується світовий рекорд, який протримався до 2002 року. Снайпер знищив ціль на відстані 2250 метрів (влучання було підтверджено).
Характеристики кулемета Browning M2A1:
калібр: 12,7 мм;
вага: 58,6 кг ( разом зі станком);
довжина ствола: 1143 мм;
початкова швидкість кулі: 800 м/с;
прицільна дальність: 1830 м;
темп стрільби: 635 постр./хв.;
набої: 12,7 х 99 мм НАТО.
Конструювання великокаліберних кулеметів – це прерогатива лише декількох країн, вдалих зразків за роки існування зброї цього типу створили не багато.
Свого часу для озброєння армії Чехословацької Республіки інженери відомого підприємства «Збройовка Брно» створили великокаліберний 15-мм кулемет ZB – 60 Brno. Кулемет прийняли на озброєння у 1938 році й він виявився найпотужнішим у своєму класі періоду Другої світової війни. Кулемет відразу закупили Югославія та Велика Британія. В Британській армії він отримав назву Machine gun BESA 15 mm Mark I, пройшов всю війну. З озброєння Британської армії його було знято в 1949 році.
Характеристики кулемета ZB – 60 Brno | BESA:
калібр: 15 мм;
довжина ствола: 1400 мм;
початкова швидкість кулі: 905 м/с;
дальність дійсного вогню: 1000 м;
темп стрільби: 450 постр./хв.;
місткість стрічки: 40 набоїв;
маса тіла кулемета: 57 кг;
набої: 15х104 мм Brno.
Українське приватне підприємство «Завод «Кузня на Рибальському» створило власну модифіковану версію великокаліберного радянського кулемета НСВ. Кулемет дістав власну назву УМК-12,7. Має піхотний варіант, може бути встановленим на різну техніку та морські засоби.
Основні характеристики кулемета УМК:
калібр: 12,7 мм;
вага кулемета: 24 кг;
довжина ствола: 1000 мм;
початкова швидкість кулі: 845 м/с;
темп стрільби: 800 постр./хв.;
прицільна дальність стрільби: 2000 м;
набої: 12,7х108 мм, 12,7х99 мм.
