Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…
Сержант Катерина Соколенко в 2012−2013 роках підкорила публіку своїм голосом, ставши фіналісткою популярних телевізійних шоу «Х-фактор» та «Україна має талант». У 2016 році вона пішла до війська, маючи за плечима 16-річний медичний стаж. Катерина досі перебуває на передовій.
Кореспондентка АрміяInform із Катериною Соколенко познайомилась у 2017 році на Донеччині. Молода жінка у військовому однострої з бойовим характером та патріотичною життєвою позицією з легкістю поєднувала службу на посаді начальника медичного пункту одного з дивізіонів 54-ї окремої механізованої бригади із виступами на сцені перед побратимами.
Нині Катерина на військовій службі, перебуває на Маріупольському напрямку. Під час нещодавнього спілкування «співаючий» медик рішуче запевнила, що перебуватиме у війську до повної перемоги над ворогом.
− Моє рішення піти служити до Збройних Сил України було єдино правильним. Я ж мала за плечима 16 років медичного стажу. Коли потрапила до бригади, побачила наскільки потрібна допомога фахових медиків, − розповідає жінка.
Що ж підштовхнуло її змінити концертні сукні на військовий одяг? Разом із донькою вона мешкала в селі Федорівка, що за 23 км від Бахмута. За словами Катерини, в 2014 році, коли розпочались події на Сході, був інформаційний голод. Людей активно залякували, що йдуть бандерівці вирізати місцеве населення. Тоді Катерина з донькою поїхала до подруги в Київ. Побачила, що насправді відбувається, пересвідчилась, чим живуть інші регіони України…
− Коли повернулась, в рідній Федорівці мене зустріли найманці «місцевого розливу». На той час я залишилась без чоловіка і займалась торгівлею. І коли до мене прийшли чужинці та почали вимагати віддати товар без грошей, я зрозуміла, що це бандити. Усвідомила, що з такими людьми країну не побудуєш. У нас держава Україна, я живу на своїй землі й не повинна задарма працювати на якихось пройдисвітів. Коли село звільнили, то українські захисники заїжджали до мене, аби води набрати. Мої батьки годували хлопців на наших блокпостах, − пригадує Катерина.
У 2016 році розпочалось її армійське життя у наметах. Зі слів Катерини, у перший день до неї прийшли військовослужбовці з гнійними запальними процесами кінцівок (флегмонами). Оскільки медичних інструментів не було, використовувала підручні засоби − ніж та лезо.
Коли ж медик потрапила на «нульовку», то побачила ще більшу потребу в фахівцях її профілю. Соколенко наполегливо просила командира відправити її туди.
− Коли співаю пісню «Мить» групи «Океан Ельзи», плачу на словах: «…І поглянь, як навколо світає, І як сніг неймовірно блищить…» Згадую, який сніг був навкруги, такий білосніжний, пухнастий і як несуть обпеченого дядю Сашу. Поранення, з якими я зустрічалась і у цивільному житті − розриви внутрішніх органів, відірвані кінцівки – не настільки мене вражали. Дядя Саша мені запам’ятався на все життя. Попри допомогу медиків, він прожив ще чотири дні й помер, − пригадує Соколенко.
Вона дякує своїм ангелам-охоронцям. Адже там, куди вона приїздить, стихають обстріли.
− Мене прикомандирували до батальйону «Донбас» на 10 днів одразу після смерті Яни Червоної. Була поруч із тією позицією, де вона загинула. Там не було медика. Йшли бої… Я приїжджаю на позицію, і одразу припиняється стрільба на період моєї ротації. Ті, хто був поруч, дивувалися такій тиші, − ділиться враженнями медик.
− Один із наших хлопців прокинувся раніше за всіх, пішов на пагорб, аби привітати маму із днем народження. Раптом починається обстріл. Хлопець біжить до нас, і біля нього «прилітає» протитанкова керована ракета. Хлопець падає. Лечу до нього, тягну, але він заспокоює: «Я живий, мене лише з ніг збило…», − згадує Катерина.
Вона легко знаходить порозуміння з побратимами. Де б її військова доля не закидала, намагається облаштувати побут для захисників та тішити хлопців на ВОПах смачненьким. Наприклад, млинці на сніданок…
Воїни зі свого боку намагаються приємно здивувати свою Катюшу. У ставку неподалік села хлопці ловили після нічної зміни раків та приносили щоранку по відру до сніданку.
Попри війну, Катерина Соколенко і далі співає. Продовжує виступати на урочистостях та концертах перед побратимами і місцевими мешканцями в районах несення служби.
Жінка каже, що нещодавно їй наснилося, що війна закінчиться у 2022 році. А допоки Катерина наполегливо наближає мить, коли вона долучиться до розбудови рідного Донбасу. Жінка ні про що не жалкує, ні про жоден прожитий день. Адже для неї головне – не зрадити себе.
Фото із архіву Катерини Соколенко
Сьогодні Збройні Сили України реалізували правильний удар по окупанту в Джанкої, по аеродрому.
Президент США Джо Байден запевнив, що негайно підпише законопроєкти спікера Палати представників США Майка Джонсона про допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню після його схвалення Конгресом.
Ухвалений у першому читанні законопроєкт про залучення засуджених до захисту України в лавах ЗСУ передбачає обов’язкову згоду не лише самих засуджених, а й командирів частин, де будуть створені такі окремі спеціальні підрозділи.
Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенант Олександр Павлюк показав ефективну роботу підрозділів Сухопутних військ.
Командувач Військово-Морських Сил ЗС України віцеадмірал Олексій Неїжпапа зустрівся із заступником генсека з морських і водних справ Міністерства клімату Естонії Каупо Ленеранда, під час якої обговорив посилення технічних можливостей ВМС ЗСУ.
Спікер Палати представників Майк Джонсон опублікував текст ініціативи фінансування допомоги Україні, який можуть схвалити вже цієї суботи, 20 квітня.
Захищаємо світ
від 20000 до 60000 грн
Коломия
Військова частина А1267
Історії полонених детально фіксували самі російські історики. «У нас немає військовополонених, є зрадники!» — так колись нібито заявив кривавий Йосип Сталін. Жорстокість радянського…