У межах бойової підготовки підрозділи окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського ВМС ЗС України виконали стрибки із вертольота Мі-8 зі штатним озброєнням та спорядженням.
А почалося все на світанку. Ранок на аеродромі під Миколаєвом видався надзвичайно жвавим. Перед Мі-8 вишикувалися морські піхотинці в десантному спорядженні. Виконання планової програми стрибків із парашутом стартувало з інструктажу та постановки завдань.
У кожного морпіха за плечами по два парашута: основний, який важить 11 кг, і запасний – вагою 5 кг. Позаду – тижні наполегливих тренувань. Для вдосконалення практичних навичок морські піхотинці відпрацювали елементи стрибка з парашутом на повітрянодесантному комплексі: дії парашутиста при відділенні від повітряного судна та під час приземлення. Також вивчали матеріальну частину парашута і парашутних приладів.
Нарешті день, до якого так наполегливо готувалися, настав. Короткий інструктаж, завантаження – і вертоліт злітає. Висота 800 метрів. Лунає команда інструктора, й піхотинці вишукуються в черзі перед відкритою апарелю. Легкий хлопок по плечу, й піхотинець робить крок у блакитний простір. За хвилину все небо розквітає «кульбабами» білих куполів. Приземлення відбувається у степу. Хоча вітер не такий міцний, він розносить парашутистів достатньо далеко. Тому, в першу чергу, морпіхи виконують завдання зі збору у визначеному місті для подальшого виконання бойового завдання.
Серед тих, хто виконав стрибки, були ті, в кого за плечами їх уже кілька. Наприклад, морський піхотинець Артем Тениченко вже удев’яте підкорює небо. Але чимало і тих, хто вперше пройшов цей іспит. Ілля Гишко з Вінниччини всього місяць служить у підрозділі морської піхоти після укладення контракту. Емоції переповнюють молодого матроса. На запитання, як йому вдалося приборкати страх, відповів по військовому коротко: «Виконував наказ командира і робив те, чому навчили на заняттях».
Фото Олександра Бессмертна
