Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Діджиталізація крокує планетою. Системи «Розумний дім», «Покупка в один клік», магазини без продавців – людство прогресує в мирному житті. Те ж відбувається і в арміях світу. Якщо ось це ще може здаватись фантастикою, то це вже використовують у військових цілях.
АрміяInform вирішила поінформувати своїх читачів, а наскільки діджиталізоване наше військо? Чи не плететься у хвості світової цифровізації? Тож, чи є нам чим пишатись, вирішувати шановним читачам. Ми ж просто зібрали для вас усі важливі приклади діджиталізації в українській армії.
Чуєте «Дзвін»?
Почнемо зі свіженького. Нині на Чернігівщині триває командно-штабне навчання, де застосовують комп’ютерні й автоматизовані системи управління з реальними діями підрозділів. Мова йде про проєкт «Дзвін». Система розробляється за держоборонзамовленням для забезпечення процесів як планування застосування військ, так і безпосередньо управління ними під час бойових завдань. Вона забезпечує виконання основних функцій оперативного складу пунктів управління і дозволяє в рази скоротити всі процеси. Наразі для доведення певної інформації потрібно кілька годин, а згадана система може це зробити упродовж хвилини!
«Дзвін» дозволяє значно підвищити достовірність доведеної інформації, її скритність, усуває багато проблем, пов’язаних із людським фактором (наприклад, неточність координат). Система дозволяє працювати з текстовою і картографічною інформацією, проводити оперативно-тактичні розрахунки як окремим офіцерам, так і в складі групи. На одній електронній карті працюють всі одночасно, не відходячи з робочих місць, не шикуючись у чергу для нанесення обстановки.
Чим далі в LIS, тим більше інформації online
Навіть не всі військові чули про систему LIS в українській армії, а цивільні й поготів. Тим часом саме вона обліковуватиме паливо і мастила в армії. Упровадження логістичної інформаційної системи відбудеться в межах програми уряду США. LIS дозволить здійснювати облік пально-мастильних матеріалів на якісно новому рівні, а в майбутньому – відмовитись від паперового обліку. Крім того, система уможливить ведення обліку в електронному вигляді й виконання будь-яких операцій з руху пального в режимі online, дозволить бачити процес і наявний залишок. Підтримка мобільної та стаціонарної платформи забезпечить безперервний контроль за переміщенням матеріальних засобів і їхній моніторинг у «віддаленому» доступі.
Використання єдиної бази даних дозволить отримати інформацію про реальну наявність озброєння й військової техніки в Збройних Силах за марками, технічним станом, географією розташування і підпорядкованістю. Тоді можна точніше визначити потребу за всією номенклатурою пально-мастильних матеріалів як кожної військової частини й підрозділу, так і у ЗСУ в цілому.
«Джура» – тепер це не тільки військово-спортивне змагання
Ви військовий і у вас ще не встановлений мобільний додаток «Джура»? З цим треба щось робити. Особливо, якщо замість згаданої програми у вас у телефоні розкинули щупальця російські «ДМБ таймер» та «ДМБ дневник». Ворожі додатки виконують збір інформації для своїх спецслужб, які цікавить ваша геолокація, переміщення, особисті дані, фото й відео.
За допомогою додатку «Джура» український солдат так само може слідкувати за часом, який провів у війську, визначати, скільки залишилося до «дємбєля». У записнику можна занотувати важливі події і факти, додавати фото на згадку. Синхронізація акаунту із сервером збереже дані в нотатках. Якщо користувач увійде в додаток з нового пристрою, то нічого не загубить. А календар пам’ятних дат допоможе дізнаватися факти з історії України, не забувати привітати колег із професійними військовими святами. У «Джурі» є і спеціальний чат для військових.
А станом на сьогодні завершено інтеграцію новин із сайта Міністерство оборони України в стрічку новин додатку. Так само можна слідкувати і за новинами АрміяInform.
Завантажити «Джуру» можна тут.
Недалеке майбутнє: військовий квиток стане електронним
Ще зі свіженького. Цього місяця заступник міністра оборони України Олексій Марценюк анонсував упровадження електронного військового квитка, який міститиме стандартні позначення, фотографію та групу крові.
Оборонне відомство виходить з концепції, що має бути однаковий електронний військовий квиток для всіх — і для генерала, і для солдата. Тестові зразки електронних військових квитків обіцяють вже найближчими тижнями. Станом натепер доопрацювали дизайн, функціонал, розібралися, які види номерів та які дані повинні бути.
Презентація електронного військового квитка відбудеться після тестування належним чином. Для цього обрано дослідний район та один із видів військ.
Порахувати всіх ‒ єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних і призовників
Також Олексій Марценюк розповів, що водночас із розробкою електронного військового квитка створюється мережа, яка може дозволяти користуватися цим квитком у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (колишніх військкоматах). Заступник міністра стверджує, що швидкість оцифрування цього процесу досить велика. Його гальмують тільки невеликі передавальні можливості мережі наших районних військкоматів. Міністерство оборони України працює над тим, щоб це можна було розширити і швидко опрацьовувати облікові справи й завантажувати їх у систему.
Вже нині в оборонному відомстві є електронна система, що містить усі справи призовників і резервістів. І Міноборони працює з Кабміном щодо питання обміну інформацією між держпідприємствами, індивідуальними особами та військкоматами.
Оскільки Україна відбиває агресію, то у зв’язку з мобілізаційною потребою багато даних приватних структур і підприємств повинні обліковуватися у військкоматах. Міністерство оборони докладає зусиль, щоб це теж автоматизувати. Щоб не потрібно було щомісяця надавати у військовий комісаріат письмові зведення про те, скільки в наявності є машин та гаражів.
«Каспер» поспішає на допомогу
Вже два роки, як у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (ВІТІ) презентували нову систему екстреної евакуації поранених «Каспер» та експериментальну відеосистему виявлення та спостереження за безпілотними літальними апаратами «Саурон».
«Каспера» розробили фахівці Наукового центру зв’язку ВІТІ. Система сигналами через супутник вказує координати пораненого. Станом на сьогодні проєкт є перспективною розробкою.
Новітню відеосистему виявлення і спостереження за безпілотними літальними апаратами «Саурон» розробили офіцери кафедри спеціальних засобів зв’язку та радіотехнічних засобів навчального закладу. Система забезпечує отримання, обробку й передачу відеоінформації про безпілотник у режимі реального часу і може дистанційно керувати відеосенсорами по радіоканалу.
