Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ВІКНУ) — це сучасний військовий навчальний заклад, який готує фахівців з повною…
Російська історія є суцільною спробою захоплення земель близьких і далеких сусідів й агресивного нав’язування їм власної цивілізаційної моделі. Недаремне поряд із українцями нашу землю нині захищають представники різних національностей. Серед бійців є й етнічні поляки. Точно так як і грузини, чи чеченці з батальйонів імені Джохара Дудаєва та Шейха Мансура, вони воюють не тільки за Україну, а й за правду, свободу і мир у всьому східноєвропейському регіоні
Врятував комбата…
Сергій Сосновський — магістр міжнародних відносин. Він — один із перших, хто взяв до рук зброю у важкий для України час. Його рід має польське коріння. Зокрема, прабабуся Сергія Броніслава Ляховська родом із села Угер Хелмського повіту Люблінського воєводства. Мирне життя Сергія закінчилося з початком російської агресії в 2014-му. Він пішов добровольцем до українського війська. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді. Обороняв Донецький аеропорт, воював в Опитному, Водяному, Пісках, Красногорівці. Бойові завдання на Донбасі — найпам’ятніші для захисника. Влітку 2015-го лейтенант Сосновський врятував життя своєму командирові.
Офіцери розвідували місцевість. На жаль, під час бойового завдання вони підірвалися на ворожій міні. Коли ротний Сосновський отямився, побачив поруч стікаючого кров’ю комбата. Із останніх сил Сергій дібрався до пораненого побратима, зупинив кровотечу та вберіг його від смерті.
За мужність і відвагу офіцера нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню.
Брати із роду Невмержицьких…
Невмержицькі — стародавній боярсько-шляхетський рід, корені якого сягають часів Київської Русі. Колись та династія належала до так званої овруцької околичної шляхти, мешкала в родових поселеннях та несла військову й земську повинності литовським князям і польським королям.
Відтоді минули століття. А продовжувачі родоводу Невмержицьких — рідні брати Василь і Олександр — стали на захист України у перші дні російсько-української війни. Сашко бойове хрещення в районі АТО отримав весною 2014-го на Луганщині. Згодом брав участь у запеклих боях з агресором на Дебальцівському плацдармі.
Брат Олександра Василь воював у складі 30-ї окремої механізованої бригади з Новоград-Волинського. Був вправним гранатометником. В одному з боїв неподалік Луганська, він із побратимами захопили позиції російських десантників та їхню бойову техніку. Обидва брати удостоєні нагород й нині живуть мирним життям. Утім, за необхідності, готові знову взяти до рук зброю, захистити рідний поліський край і свій славний рід.
Правнук засланців…
Прадіда Валерія Доліновського Йосипа Леньгу в 1937 році заслали до Сибіру. Зважаючи на його польське походження, Народний комісаріат внутрішніх справ приписав чоловіку «ворожу діяльність на користь іноземної розвідки». Прабабця Вероня Леньга теж відбувала покарання як «ворог народу». Тож цей борг за пращурів ворогові віддав Валерій Доліновський…
До війни він працював інженером-теплоенергетиком. Однак російська навала змусила взятися за зброю. Служив на адмінкордоні з Кримом, згодом був Донецький аеропорт. В одному з жорстоких боїв Валерій дістав поранення. Проте після лікування й реабілітації підписав контракт й знову повернувся на фронт. Воював у складі розвідувального підрозділу, ходив у ворожий тил…
Кіборг Брановицький
У загиблого українського воїна-героя Ігоря Брановицького теж польське коріння. Був миротворцем, а з початком АТО — став кулеметником окремого десантно-штурмового батальйону. Під час боїв за Донецький аеропорт врятував життя кільком товаришам, витягши важкопоранених з-під завалів терміналу. Ігор вирізнявся надзвичайною хоробрістю, яка має велике значення на війні. Таким його згадують побратими.
— Велика людина. Мужній воїн. Завше відстоював власні переконання. Рятуючи своїх — потрапив у полон чужинців, — каже кіборг Анатолій Свирид. — Після жорстоких катувань вбитий російським покидьком Моторолою.
…Ігорю Брановицькому Президент України присвоїв звання Героя України (посмертно).
Камільський, Дуда — теж поляки…
Конрад Камільський народився й виріс у Польщі. Він професійний військовий, учасник миротворчих місій у Сомалі й Афганістані. Приїхав до України після відкритого вторгнення регулярних військ РФ під Іловайськом.
— Моя мати — українка! Тож Україна мені не чужа, маю її захистити, — аргументував чоловік, що став добровольцем батальйону «Донбас». На його рахунку — десятки звільнених від окупантів міст і сіл Донеччини…
Даміан Дуда — земляк Камільського. Колись викладав медичну підготовку в Католицькому університеті імені Івана Павла ІІ. Потім став волонтером, навчав українських солдат азам первинної меддопомоги, власним коштом придбав нашим медикам реанімобілі. За словами Даміана, українцям допомагав за покликом серця…
…Спілкуючись з такими людьми, вкотре переконуєшся: у цьому світі багато що залежить від кожного. Від віри у свої сили й у можливості інших. Від взаємної підтримки, бо із неї і виростають спільноти, які стають незламними.
