Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Стежачи за діями російських військ на захоплених територіях, українські експерти ще в березні відзначали, що кремлівці, розграбовуючи і спустошуючи наші землі, прагнуть влаштувати глобальний голодомор. Чиновники ООН теж звернули увагу на цю тенденцію, виголосивши декілька усних заяв, але до практичних дій справа не дійшла. Власне, АрміяInform теж присвятила цій темі декілька статей, і ось, не минуло й двох місяців, як вона потрапила в топ світових, або ж глобальних проблем.
«Zерновий» шантаж росії
Коротко нагадаємо про суть глобальної продовольчої кризи, умисно створеної росіянами.
Декілька минулих років поспіль Україна стабільно входила до п’ятірки найбільших світових постачальників та виробників сільськогосподарської продукції в сегменті зернових культур. 2021 року ми упритул наблизилися до першої трійки експортерів зернових. До початку широкомасштабного вторгнення рф головним логістичним хабом для експорту зернових були наші порти в Чорному та Азовському морях: до 90% цієї сировини (а це до 5 млн тонн зерна щомісячно) ми поставляли саме морськими шляхами.
Відповідно, морська блокада наших портів військовим флотом рф, мінування морських шляхів, піратські напади росіян на суховантажі унеможливили морську торгівлю.
Так «збіглося», що одночасно із морською блокадою, росіяни почали широкомасштабну сухопутну операцію із розграбування сільськогосподарських підприємств на окупованих українських територіях (ми теж про це писали). У цілому, станом на середину травня, під контролем окупантів опинилося до 1,5 млн тонн українського зерна, загальною вартістю $450 млн, а 400 тис. тонн вже викрадено і вивезено за межі України.
Як заявив ще в середині квітня генсек ООН Антоніу Гутерреш, «зернова війна», розв’язана росією, може спровокувати голод для 1,7 млрд жителів нашої планети. Вже зараз її наслідком стало зростання цін на продовольство на 30 відсотків, ООН змушена в терміновому порядку нарощувати гуманітарні операції по всьому світу.
Ще один мазок до цієї картини — росія активно торгує викраденим зерном через порти окупованого Криму, видаючи його нібито за кримське. Повідомлення про такі факти надходять чи не щодня. Так, компанія Maxar Technologies періодично оприлюднює супутникові знімки, які свідчать про це (наприклад, на фото від 19 та 21 травня зафіксовано, як два російські суховантажі завантажують українським зерном у порту окупованого Севастополя; публікація CNN).
Журналісти-розслідувачі вже неодноразово відстежували маршрути російських балкерів, якими окупанти вивозять награбоване зерно до інших країни, зокрема, до Лівану та Сирії. Світова ж спільнота тільки безсило розводила руками.
Джерело: сайт Миротворець
Утім, голод — не тітка, млинця не дасть. Що не день, то очевидніше загострення проблем із постачанням продовольства. Це примусило провідні міжнародні організації, зокрема, ООН, Європейський Союз, Африканський Союз, країни G7, СОТ активувати зусилля задля розблокування трафіку комерційного судноплавства на Чорному морі.
Від слів до діла
Ще місяць тому Моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та BlackSeaNews, попереджала, що незабаром росія, продовжуючи традицію різноманітних «економічних шантажів», почне «зерновий шантаж».
І ось — почалось.
25 травня у мзс рф заявили, що готові дати «коридор» для експорту українського зерна та іншого продовольства, натомість там вимагають зняти накладені на них санкції.
Власне, таке нахабство країни-агресора є цілком очікуваним кроком, з огляду на нерішучість світової бюрократії. Будьмо щирі — нині весь світ пожинає плоди 2014 року, а саме — недооцінки глобальних наслідків від розв’язаної росією проти України війни.
Утім, світ нині змінився і почав жорстко реагувати на погрози росіян.
Низка наших партнерів, зокрема Велика Британія, рішуче відкинули цей шантаж на дипломатичному рівні. Сполучені Штати скептично поставилися до обіцянки рф «забезпечити коридори» для вивезення зерна, і почали опрацьовувати варіанти передачі Україні протикорабельних ракет Harpoon та Naval Strike Missile (дистанція ураження до 250—300 км). Президент України Володимир Зеленський закликав не очікувати наступних погроз і шантажу, а посилити санкційний тиск на рф.
«Не створюйте в агресора враження, ніби світ не чинитиме достатнього спротиву. Захищайте одразу за максимумом свободу та нормальний, корисний для всіх мирний порядок у світі! Ось якими мають бути санкції — максимальними. Щоб Росія та кожен інший потенційний агресор, який хоче піти жорстокою війною проти сусіда, чітко знали, до чого це одразу призводить. І таких санкцій проти Росії, я вважаю, досі немає. А вони повинні бути», — сказав наш Президент під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
У експертному середовищі ще раніше висловлювали думку про те, що демократичний світ повинен діяти рішучіше, не боятися застосувати силу проти країни-шантажиста.
Наприклад, військово-політичний оглядач групи «ІС» Олександр Коваленко висловив таку думку: «Рецепт деблокади українських портів дуже простий і полягає у відсутності в Чорному морі чорноморської флотилії вмф рф. Досягти цього можна двома шляхами. Перший — створити в Чорному морі такі умови, щоб чорноморська флотилія вмф рф не те, щоб не виходила у відкрите море, а й не подавала ознак життя, перебуваючи в портах прописки як постійних, так і тимчасових. Другий — відправити одного разу всю чорноморську флотилію вмф рф на дно, щоб взагалі про загрози від неї не замислюватися. Слід зазначити, що обидва варіанти за своїм виконанням пов’язані між собою інструментарієм виконання».
Небагато часу знадобилося, і ця, цілком раціональна ідея, піднялася з експертного рівня на офіційно-діловий.
«Торгуватися з країною, яка взяла до заручників сотні мільйонів людей? У нас є найкраща ідея: світ має домовитися про передачу Україні MLRS-систем та іншої необхідної зброї для розблокування Чорного моря. Далі ми зробимо самі», — заявив днями радник керівник Офісу Президента України Михайло Подоляк.
Справді, якщо перед мільйонами людей замаячив привид голодної смерті, тут уже не до бюрократичних політесів. Нині питання стоїть руба: або «завдяки» чф рф мільйони помруть без українського хліба, або вони виживуть — навіть ціною життів кількасот російських моряків.
Ми, українці, вже довели на практиці, що зможемо це робити. Дайте нам потрібний «інструмент» і ви почуєте ще раз: «Русский военный корабль, иди нах#й!».
