Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Боєць з позивним «Мак» — оператор радіолокаційної станції. Будівельник у цивільному житті, на початку 2023 року він став до лав Збройних Сил.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 33-ї окремої механізованої бригади.
«Я у бригаді від перших днів її існування. Проходив перше бойове злагодження на Закарпатті, де тоді формувалася 33-я. Зі своїми побратимами ще відтоді товаришую», — каже боєць.
У травні 2023 року «Мак» вирушив на Запорізький напрямок. А вже за місяць взяв участь у контрнаступі Сил оборони на півдні України.
«На Запоріжжі одразу стало зрозуміло, що ми потрапили у справжні бойові умови. Того самого дня, як ми поселилися на помешканні, просто над нашою хатою ворожу ракету збили. Та й з міномета прилітало часто», — розповідає воїн.
Настав час на практиці показувати навички і знання, які «Мак» засвоїв під час вишколу і злагодження.
«Реального досвіду з радіолокаційною станцією я зовсім не мав, але знав, що навчуся. Пам’ятаю свій перший бойовий виїзд: приїхали, розгорнулися, замаскували станцію — і почали працювати. Усе за алгоритмом, і так щоразу. Тяжкувато було, але опанували цю науку. Найскладніше в нашій праці, насправді, саме маскування — особливо антени», — розповідає він.
Щодня набував досвіду, загартовував дух і волю.
«Не можу сказати, що я до війни адаптувався швидко, але помалу звик. І гради біля нас прилітали, і касетні бомби розривалися, а просто на новий 2024 рік росіяни нас хотіли фосфором отруїти — я тоді не одразу зрозумів, що то таке: думав, що то сніг вночі падає. Та вже за кілька секунд зреагував правильно», — пригадує боєць.
2024 рік приніс зміни: «Мак» із побратимами перемістилися на Донецький напрямок. Змінилася й сама війна.
«Стало літати дуже багато „ефпівіх“ і взагалі дронів — вони перетворилися на головну загрозу.
Але ми швидко адаптувалися до нових умов. Засікали ворожу артилерію, і за нашими координатами наша арта розбивала їхню арту», — ділиться військовий.
Траплялися й дивні випадки.
«Побачили рух кількох об’єктів уночі. Спочатку не могли зрозуміти, що то таке. А потім побачили: корови ходять по снігові. Хліви розбило, і вони повтікали», — каже оператор.
Роки на війні зробили «Мака» досвідченим і свідомим воїном. Знає: віра у власні сили і злагоджена бойова праця неодмінно приведе нас до успіху.
«Чекаю, щоби війна закінчилася. А закінчиться для нас вона лише тоді, коли Україна переможе. Мрію про день, коли я повернуся додому — живий, здоровий і з Перемогою», — зазначив «Мак»
Як повідомляла АрміяInform, солдат 103-ї окремої бригади ТрО імені митрополита Андрея Шептицького Любомир Мікало з побратимами у травні-червні 2025 року 41 добу утримував позицію.
