Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Виконання першого бойового завдання на передовій стало справжнім бойовим хрещенням для військовослужбовця інженерно-саперного підрозділу 501-го окремого батальйону. Морпіх із позивним «Дава» фактично самотужки знищив ворожу групу, ще одного окупанта взяв у полон.
Про це йдеться в публікації 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського.
Ніч у посадці
Події розгорталися вночі. Під час виконання завдання «Дава» змушений був залишитися сам у посадці. Перед світанком його розбудив шум важкої техніки — до позицій наближалася ворожа бойова машина піхоти з десантом.
«Я побачив, як на БМП заїжджає ворожий десант. Частина пішла в моєму напрямку, інші — у бік наших хлопців. Одразу доповів командиру», — згадує морпіх.
Вибір за секунди
У перші хвилини, каже військовий, спрацював інстинкт самозбереження. Він уже збирався відходити, але зупинив себе.
«У таких ситуаціях обираєш одне з двох: або паніка, або зібратися й іти вперед», — каже «Дава».
«Пекельне ралі» без фар: логістика війни очима водія «Херсона» з мінометної батареї
Скориставшись перевагою — він бачив противника, а той його ні — морпіх ліквідував перших двох окупантів, забрав їхню рацію та почав передавати дані командиру. Подальші дії координувалися в тісній взаємодії.
Полювання з радіозв’язком
Разом із побратимами, які перебували неподалік, було ухвалене рішення імітувати присутність значно більшої кількості українських сил. Це дозволило по черзі знищити всю ворожу групу та на деякий час зупинити просування противника на цій ділянці. Одного з окупантів узяли в полон і надали йому медичну допомогу.
До війська «Дава» приєднався у лютому 2025 року, у цивільному житті працював будівельником. Свідомо обрав морську піхоту.
«Мені близька зухвалість і хоробрість морпіхів. Тут усе тримається на довірі й взаємній підтримці — як у родині», — підсумовує військовий.
