Видатний український військовий і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького та лідера козацької революції 1648–1657 років Богдан Хмельницький відіграв в історії…
російська агресія, яка почалася в лютому 2014 р., зумовила швидке кількісне зростання Збройних Сил України. Для новосформованих бригад потрібна була бойова техніка.
Оскільки виробництво її суттєво відставало від потреб, а про закупівлю за кордоном не було мови з фінансових і політичних причин, нові бригади отримували техніку з баз зберігання, зокрема й БМП-1. Це актуалізувало питання модернізації цих машин.
Про деякі профільні проєкти раніше кореспондент АрміяInform розпитував дослідника військової історії, техніки та озброєння, доктора історичних наук, професора Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрія Харука. Сьогодні пропонуємо увазі читачів продовження теми історії вітчизняної бронетехніки.
— Пане професоре, а чим обговорювані сьогодні машини відрізняються від тих ініціатив, які ми розглядали з вами раніше?
— Фахівці Житомирського бронетанкового заводу (ЖБТЗ) спробували запропонувати комплексний варіант модернізації, який не обмежувався б лише заміною всього складу озброєння. Так з’явився проєкт БМП-1УМ.
Прототип БМП-1УМ вперше показали у вересні 2015 р. на виставці «Зброя та безпека — 2015». На ньому встановили вже відомий з БМП-1М модуль «Шквал-А». Але, крім того, значних змін зазнала, силова установка і корпус машини. Двигун УТД-20 потужністю 300 к.с. був замінений на 3ТД-2 потужністю 400 к.с.
Цей двотактний трициліндровий дизельний двигун був уніфікований з танковими двигунами 5ТДФ і 6ТД. Задля поліпшення умов розміщення десанту висоту даху десантного відділення збільшили на 15 см, а малі й незручні кормові дверцята замінили апареллю (щоправда, не з гідравлічним приводом, а з простим механічним). На бортах машини встановили блоки динамічного захисту «Контакт-1» — рішення, м’яко кажучи, сумнівне з огляду на малу товщину броні.
— А які цікаві новації ви виділили після дослідження цього проєкту?
— Посиленню захищеності сприяло перенесення паливних баків (тепер вони встановлювались між сидіннями десанту і бортами), встановлення бортових екранів збільшеного розміру, протиосколкового підбою з арамідної тканини, а також енергопоглинаючої структури під підлогою десантного відділення.
Серед інших новинок, застосованих на БМП-1УМ, — приймач супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS СН-3003. Командирський приціл ТКН-3Б отримав можливість трансляції зображення з камер системи «Тандем-2». Встановлено екран-дефлектор для маскування вихлопу. Надгусеничні крила-поплавці були збільшені в об’ємі для підвищення плавучості.
— І як ви можете оцінити ТТХ бойової машини, яку оновили житомиряни?
— Тактико-технічні характеристики БМП-1УМ суттєво поліпшились порівняно з попередніми варіантами модернізації. Однак і цей варіант став лише проміжним етапом. Вже в жовтні 2016 р., на черговій виставці «Зброя та безпека», ЖБТЗ презентував оновлений варіант БМП-1УМД.
Головними його відмінностями стали новий двигун і новий бойовий модуль. На машині встановили Deutz TCD2013 L64V — чотиритактний шестициліндровий дизельний двигун з турбонаддувом і електронним блоком керування. Він розвиває потужність 330 к.с. (з можливістю програмного збільшення до 390 к.с.), а водночас має більший ресурс, тихіший і економічніший від УТД-20 чи 3ТД-2.
Не останню роль у виборі двигуна Deutz відіграло й прагнення до уніфікації — двигуни цієї родини вже використовувались на бронетранспортерах БТР-4.
— Наскільки відомо, на цій БМП тоді ж з’явився і більш сучасний модуль.
— Дісно, замість модуля «Шквал-А» встановлений новий бойовий модуль «Стилет» із цифровою системою управління вогнем, прицільним комплексом «Трек-М» (виробництва Чернігівського заводу радіоприладів) і стабілізатором озброєння СВУ-500-3Ц.
Озброєння налічує 30-мм автоматичну гармату ЗТМ-2 (український відповідник радянської 2А42), 7,62-мм кулемет КТ-7,62 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 і дві пускові установки ПТРК «Бар’єр».
На БМП-1УМД відсутні блоки динамічного захисту, натомість у верхній частині бортів встановлені додаткові бортові екрани. Десантне відділення, на відміну від БМП-1УМ, цілком відповідає немодернізованій БМП-1: воно має стандартну висоту і дверцята в кормовій стінці, а не апарель.
Співставивши це із заявою розробників про те, що варіант з двигуном Deutz був підготовлений лише за три місяці, можна зробити висновок: перед нами — не повноцінний прототип, а лише демонстратор технології, на якому відпрацьовувалась інтеграція нового двигуна і бойового модуля.
— Андрію Івановичу, і як себе показала ця машина під час безпосередніх польових тестів?
— У березні 2017 р. відбулися порівняльні випробування двох БМП-1УМД: однієї з модулем «Стилет», а другої — зі старим модулем «Шквал». Випробування проводили в інтересах Міністерства оборони, однак про їхній результат офіційно не повідомлялось.
Вочевидь цей результат не надто влаштував військо, бо в липні 2020 р. відбулись чергові порівняльні випробування модернізованих БМП-1 з бойовими модулями «Стилет», «Шквал», «Спис» і «Парус». Підкреслимо, що йшлося про випробування саме модулів, а не модернізованих БМП.
Усі модулі мали назагал ідентичне озброєння — 30-мм гармата, 7,62-мм кулемет, 30-мм автоматичний гранатомет і дві пускові установки ПТКР «Бар’єр». Різнились же вони прицільними приладами, системами наведення і стабілізації та іншими деталями.
Варіант зі встановленням бойового модуля БМ-7 «Парус» розробляло Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені Морозова». За своїми основними параметрами він відповідає модулю «Штурм», але, на відміну від нього, не займає місця всередині бойової машини.
На модулі використовується прицільний комплекс «Трек-М». «Парус» встановлювався на бронетранспортери БТР-4Е, і в разі ухвалення рішення про встановлення таких модулів на модернізовані БМП-1 з’являвся шанс на бодай часткову уніфікацію озброєння в механізованих підрозділах. Однак в державне замовлення на 2021 р. був включений лише капітальний ремонт БМП-1, а не модернізація.
