Вирок отримав мешканець Канева Черкаської області, який у месенджері Теlеgram створив та адміністрував групу «Кіт говорить». Там він поширював інформацію про місця,…
9 грудня 2003 року було ухвалено Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти корупції. Приєдналася до неї і Україна. Відтоді цю дату відзначають як Міжнародний день боротьби з корупцією.
Реалізація державної антикорупційної політики в Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту є однією з пріоритетних складових забезпечення формування та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва в умовах повномасштабної війни рф проти України.
Та наявність порушень антикорупційного законодавства завдає невиправданих втрат значних ресурсів та репутаційних збитків, здійснює негативний вплив на згуртованість військових колективів, рівень довіри з боку суспільства до оборонного відомства.
Що таке корупція і на кого поширюється дія Закону «Про запобігання корупції»
Варто нагадати, що у 2024 році Міністерство оборони України, а у 2025 році Генеральний штаб Збройних Сил України підключено до Єдиного порталу викривачів НАЗК. Відтепер їхні працівники можуть повідомляти (зокрема й анонімно) про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.
Корупція — використання особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч.1 ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
Суб’єкти, на які поширюється дія Закону «Про запобігання корупції»:
1. Особи, уповноважені на виконання функцій держави:
- військові посадові особи ЗСУ, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки;
- державні службовці.
2. Особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави:
- посадові особи юридичних осіб публічного права (до них відносяться посадовці підприємств, установ і організацій, які належать до сфери управління Міноборони).
3. Особи, які:
- постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків;
- не є службовими особами та перебувають з підприємствами, установами, організаціями в трудових відносинах, — у випадках, передбачених Законом «Про запобігання корупції» (до таких суб’єктів відносяться особи, які укладають трудовий договір (контракт) чи одноразовий цивільно-правовий договір).
Що становить антикорупційну політику в системі МОУ
Основні пріоритети щодо реалізації державної антикорупційної політики в системі Міноборони:
1) забезпечення реалізації Антикорупційної стратегії та державної програми щодо її виконання, Антикорупційної програми Міністерства оборони України на 2025 — 2026 роки, антикорупційних програм командувань видів ЗС України, визначених органів військового управління, розроблення та здійснення заходів для запобігання та протидії корупції спрямованих на формування нульової толерантності до корупції; удосконалення та розвитку системи виховання доброчесності, запобігання та виявлення корупції;
2) припинення корупційних правопорушень, зокрема, пов’язаних з наданням/прийняттям пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди (хабарництва), зловживанням службовим становищем, з обов’язковим застосуванням принципу невідворотності притягнення до відповідальності та покарання посадових (службових) осіб, які скоїли такі злочини, прийняття відносно них кадрових рішень, направлення матеріалів до правоохоронних органів для внесення до ЄРДР, проведення слідчих дій та прийняття рішень судовими органами;
3) застосування усіх можливих механізмів та інструментів щодо виявлення, усунення, мінімізації корупційних ризиків;
- належна діяльність робочих груп щодо ідентифікації, аналізу, визначення рівнів, оцінювання та створення реєстру корупційних ризиків за визначеними напрямами діяльності та розроблення заходів впливу на них (відповідно до Методології управління корупційними ризиками, затвердженої наказом НАЗК від 28.12.2021 № 830/21);
- запобігання корупційних ризиків в організації роботи, зокрема, призначенні (розподілі) та використанні фінансових і матеріальних ресурсів, проведенні оборонних та публічних закупівель;
- усунення умов, що сприяють виникненню корупційних ризиків під час укладання та реалізації договорів (угод, контрактів) на закупівлю товарів, робіт та послуг з постачальниками (контрагентами), здійснення перевірок проєктів договорів (угод, контрактів) контрагентів щодо закупівель, їх відповідність антикорупційному законодавству;
- використання в них декларації про відсутність конфлікту інтересів у посадових (службових) осіб, причетних до закупівель за державні кошти;
- наявність у проєктах договорів (угод, контрактів) розділу «Антикорупційне застереження», зокрема, застережень щодо фінансово-господарської діяльності, банкрутства, нульового розміру статутного капіталу, журналістських розслідувань, кримінальних проваджень у контрагентів тощо;
- наявність антикорупційних програм контрагентів, з метою мінімізації ризиків невиконання або неналежного виконання контрагентами договірних зобов’язань перед Міноборони, запобігання порушенню інтересів Міноборони, сприяння ефективному використанню бюджетних коштів (згідно з наказом Міноборони від 29.12.2020 № 500);
- заборона виплат додаткових винагород за безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцям, які їх не заслуговують;
4) підвищення ефективності роботи з питань запобігання та виявлення корупції, зокрема:
- здійснення загального керівництва та контролю з боку командирів (начальників), як осіб, уповноважених на виконання функцій держави за процесом управління корупційними ризиками, аналіз антикорупційної діяльності, належна підтримка роботи уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції;
- забезпечення створення культури нульової толерантності до корупції, відкритості та відповідальності, демонстрація власного прикладу повного несприйняття корупції, лідерської позиції у впровадженні управління корупційними ризиками в усі сфери діяльності органу, особиста участь у антикорупційних заходах;
- визначення наказами в органах військового управління, військових частинах, установах, закладах та організаціях уповноважених осіб (уповноважених підрозділів) з питань запобігання і виявлення корупції (у тому числі осіб, які виконують обов’язки у разі їх тимчасової відсутності);
- недопущення порушень законодавства щодо встановлених обмежень і заборон з використанням службового становища, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави, одержання подарунків, роботи за сумісництвом;
(відповідно до оновлених Методичних рекомендацій НАЗК від 12.01.2024 № 2 (wiki.nazk.gov.ua/category/konflikt-interesiv);
- забезпечення дотримання вимог законодавства щодо заборони спільної роботи близьких осіб, а саме не можливості перебування військових посадових осіб з близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності підлеглої особи від її начальника, у тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на службу, звільнення із служби, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням;
- своєчасне подання електронних декларацій визначеними особами, уповноваженими на виконання функцій держави (суб’єктами декларування), повідомлень про суттєві зміни в майновому стані (встановленими категоріями осіб), списків суб’єктів декларування, декларації яких підлягають вилученню з відкритого доступу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави до НАЗК, Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку вилучення з відкритого доступу декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 12 жовтня 2023 року № 221/23;
- роз’яснення військовим посадовим (службовим) особам, особовому складу вимог антикорупційного законодавства, Кодексу доброчесної поведінки та професійної етики військових посадових осіб, державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави;
- забезпечення проведення роботи щодо вилучення відомостей з Реєстру корупціонерів громадян України, які беруть участь у виконанні бойових завдань щодо відбиття повномасштабної агресії, на підставі поданих ними до НАЗК заяв стосовно себе (за формою, затвердженою у додатку 4 наказу НАЗК від 31.03.2022 № 122/22) та підтверджених НАЗК про отримання таких заяв (згадані відомості вилучаються з Реєстру упродовж 5 робочих днів);
- застосування сучасних антикорупційних практик, технологій для розбудови доброчесності у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти і закладах фахової передвищої військової освіти, проведення роботи щодо недопущення в них корупційних правопорушень під час вступної кампанії;
- участь в антикорупційному навчанні (курсах підвищення кваліфікації, тренінгах, семінарах, спеціалізованих заняттях на антикорупційну тематику), що проводяться Науковим центром проблем виховання доброчесності і запобігання корупції у секторі безпеки і оборони Національного університету оборони України, а також іншими закладами вищої освіти;
- забезпечення відкритості і прозорості у запобіганні та протидії корупції, формування системи доброчесності, підвищення довіри суспільства до оборонного відомства та підтримки міжнародних партнерів;
- забезпечення імплементації принципів Програми НАТО з розбудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків в оборонних та безпекових інституціях (Програма НАТО з розбудови доброчесності), здійснення моніторингу та виконання антикорупційних заходів Робочої програми Україна НАТО;
5) надання методичної та консультаційної допомоги з питань додержання законодавства щодо запобігання корупції, заповнення декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави, іншої діяльності в рамках встановлених обмежень відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;
6) забезпечення умов для здійснення повідомлень викривачів про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону, гарантій їх захисту та процедур отримання, розгляду, перевірки, реагування на такі повідомлення, зокрема, забезпечення заохочення викривачів та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» (відповідно до Положення, затвердженого наказом Міноборони від 12.08.2025 № 541 (зі змінами), а також налагодження безперервної роботи внутрішніх каналів повідомлень (зокрема, захищених ліній зв’язку, спеціалізованих телефонних «гарячих» ліній, поштових скриньок, вебсайтів, засобів електронного зв’язку органів військового управління, військових частин, установ, закладів, підприємств та організацій в системі Міноборони) відповідно до оновлених роз’яснень НАЗК щодо правового статусу викривача, wiki.nazk.gov.ua/category/vykryvachi-koruptsiyi/status_vykruvacha;
7) дотримання відкритості і прозорості у взаємодії з волонтерськими, благодійними, громадськими організаціями, які надають допомогу військовим частинам (підрозділам) Збройних Сил України, недопущення фактів її використання не за призначенням, розкрадання та привласнення; недопущення фактів використання гуманітарної допомоги не за призначенням, її розкрадання та привласнення. У разі встановлення таких фактів, проведення службових розслідувань, притягнення винних осіб до суворої відповідальності, адже громадяни України в умовах воєнного стану віддають захисникам останні пожертви з метою їх забезпечення та наближення Перемоги.
Чи треба декларувати кошти з волонтерських зборів
Важливо пам’ятати, що з початком повномасштабної агресії рф проти України більшість українців активно допомагають армії та людям, які залишили свої оселі через війну.
Багато посадовців та членів їхніх сімей залучені до збору коштів на такі гуманітарні потреби. Чи потрібно буде декларувати такі кошти?
Відповідно до роз’яснення НАЗК, кошти отримані з 24.02.2022, які були перераховані на рахунок особи — суб’єкта декларування чи рахунок члена його родини для збору на потреби армії чи осіб постраждалих від війни, декларувати не потрібно.
Такі кошти не є особистим доходом суб’єкта декларування та члена його сім’ї, а натомість є проявом єдності та згуртованості Українського народу в боротьбі з рашистськими загарбниками.
Тому згадані кошти не підлягають відображенню в декларації та повідомленню про суттєві зміни у майновому стані.
А чи треба декларувати трофейне російське майно
Щодо декларування рухомого ворожого майна, здобутого у бою суб’єктом декларування та членом його сім’ї під час оборони України, — ситуація наступна.
Відповідно до роз’яснення НАЗК, під час Української визвольної війни здобуте у бою суб’єктом декларування/ членом його сім’ї вороже майно не підлягає відображенню у декларації, оскільки набуте не внаслідок укладення правочину, а у зв’язку з повномасштабною агресією з 24.02.2022 російської федерації стосовно незалежної і суверенної Української держави як продовження розпочатого у 2014 році підступного нападу рф на Україну.
Ворожа військова техніка, зброя та інше обладнання — брухт, проведення оцінки якого відповідно до вимог законодавства України є неможливим.
У той же час НАЗК продовжує забезпечувати технічну можливість подання повідомлень про суттєві зміни в майновому стані щодо набуття об’єктів, захоплених у рашистській армії, у разі наявності бажання суб’єктів декларування здійснити такі дії.
