Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
«17 червня 2023 року був мій перший штурм, я знала, що мій побратим загинув, і... в того дня мене заливали місячні», — щиро і без прикрас говорить про жіночі будні на передовій старша бойова медикиня 412-го полку Nemesis Олена Риж на семінарі «Жінки у війську», котрий відбувся днями в Києві.
Спікери та спікерки семінару зосередилися на тому, щоби вкотре пропрацювати складні питання та розглянути реальні кейси щодо ролі жінок в армії. Обговорили також табуйовані теми, котрі в мілітарному (переважно маскулінному) середовищі вважаються «незручними», а ще надали практичні інструменти з підтримки ментального та фізичного здоровʼя жінок на військовій службі.
Працювала на семінарі й кореспондентка АрміяInform.
«Підручники з ПТСР будуть переписувати»
Про те, як високий рівень стресу та фізичних навантажень впливає на жіноче здоров’я, говорила Наталія Лелюх — лікарка акушерка-гінекологиня, медична блогерка, волонтерка. У 2022-2023 роках вона їздила на щойно деокуповані території разом з одним із підрозділів Сил оборони, надаючи загальну медичну допомогу населенню та допомогу жінкам, котрі постраждали від сексуального насилля.
Наталія Лелюх підкреслює: перші два роки війни в Україні не говорили про ПТСР як про явище — говорили більше про гострий стрес. Бо ПТСР — це «історія про потім».
«Але зараз ми „ламаємо“ всі підручники з ПТСР, їх будуть переписувати однозначно, спираючись на досвід українців. Бо дія стресового фактору в нас продовжується роками, а такого поняття як „звикання до війни“ просто не існує. Згідно з поточними науковими підходами, дія стресового фактора протягом 30 днів може призвести до гострого стресового розладу. Якщо травмуючі події тривають більше ніж місяць, це може перерости в посттравматичний стресовий розлад. Важливо пам’ятати, що у стресі є важливою здатність людини його долати, прийняти та взаємодіяти. Але якщо ми не можемо вплинути на стресовий фактор (ну бо росія все ще продовжує існувати), то ми маємо створити ресурси для його подолання», — наголосила Наталія Лелюх.
Лікарка також окремо описала, як працюють у жіночому та чоловічому тілі гормони стресу і які наслідки для здоров’я може мати хронічний стрес.
Серед іншого, Наталія Лелюх підкреслює, що нині в українок може спостерігатися бажання відмови від довгострокових проєктів на тлі війни і стресу. До такого «довгострокового проєкту» лікарка відносить і вагітність. Тому пані Наталія схвально ставиться до збереження репродуктивного матеріалу жінок зараз задля можливості вагітніти в майбутньому — «тоді, коли ця х***ня закінчиться».
Як профілактику здоров’я ментального та фізичного під час війни лікарка радить спорт і фізичні навантаження.
«Це треба всім. Робота м’язів важлива для профілактики цукрового діабету, адже саме в м’язових тканинах можуть утворюватися нові інсулінові рецептори. 30 хв аеробних навантажень (навіть якщо секс, за умови, якщо ви пітнієте і маєте пульс 120) — це дуже важливо зараз для кожного з нас», — резюмувала Наталія Лелюх.
У Силах оборони — лише три жінки у званні генерала
Про те, як гендерні стереотипи впливають (все ще) на кар’єру та бойові завдання в армії, зосередилася очільниця руху VETERANKA Катерина Приймак.
Спікерка констатувала, що, згідно з опитуванням платформи Lobby X, 77% підрозділів готові розглядати жінок як кандидаток на посади, майже 13% з них — на всі посади, зокрема бойові.
Також Катерина Приймак констатувала, що в Силах оборони України все ще є лише три жінки у званні генерала: дві в СБУ та одна — у ЗСУ.
«Отже, бар’єри для кар’єрного зростання жінок у війську все ще присутні. Зокрема, одна з військовослужбовиць, Ірина Незламна, з 2015-го по 2024 рік домагалася того, щоб її відправили на офіцерські курси. За цей час їй довелося змінити 5 підрозділів», — каже Катерина Приймак.
Водночас під час дискусії і слухачі, і спікери семінару дійшли висновку, що за 10 років війни Україна здійснила квантовий стрибок щодо теми жінок у війську.
«Ми рухаємося в бік успіху. Можливо, повземо. Але це рух в напрямку успіху. Адже армія стала місцем реалізації жінок: є офіцерки, є ротні, є начальниці штабів. Нині в нас триває війна кваліфікацій із рф, і неважливо, якої статі є ця кваліфікація».
Штурм під час менструації
Старша бойова медикиня 412-го полку Nemesis Олена Риж зупинилася на темі жіночих потреб в армії, зокрема менструальної гігієни.
Вона брала участь у штурмових діях в складі 47-ї бригади «Магура», у спецпідрозділі ГУР «Артан».
«17 червня 2023 року був мій перший штурм, я знала, що мій побратим загинув, і… того дня мене заливали місячні. Я не могла сказати командирові, що я, мовляв, не піду на штурм, бо в мене місячні. Я виконувала бойове завдання, тримала свій сектор, і… розуміла, що мені треба „там“ (опускає погляд нижче пояса. — Ред.) щось зробити. Я знайшла місце, де би мене не бачили побратими, зняла штани, поміняла тампон і прокладку. І пішла працювати далі, тримати свій сектор. Але я не могла сказати командиру про цю ситуацію, бо я з цим живу все своє життя», — пригадує Олена Риж свій перший досвід штурмовички.
За кілька годин після того Олена була поранена в гомілку, плюс контузія та втрата мови.
«Коли мене доставили на стабілізаційний пункт, то перше, що я намагалася сказати, — це попередити, що в мене на білизні може бути кров. І щоб медики не лякалися тієї кровотечі».
Олена акцентувала, що менструальна гігієна та різноманітний вибір засобів на ринку дають можливість виконувати бойову роботу, а в окремих випадках — ще й полегшують симптоми та больові відчуття.
Щодо цього військовослужбовиці можуть отримати індивідуальну консультацію у свого гінеколога.
Фото: Благодійний Фонд Сергія Притули
