«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Як альпініст і скелелаз може якісно застосовувати і поширювати свій досвід у Силах оборони України?
Як надавали медичну допомогу пораненим росіянам? Чому росіяни призначили винагороду за наш екіпаж медиків? Чи існує на полі бою російсько-української війни поняття «золотої години», котру запровадили партнери з НАТО?
Про це та інше кореспондентка АрміяInform розпитала в бліцінтерв’ю керівника добровольчого підрозділу «Тактична медицина „Північ“» Української добровольчої армії Владислава Чумаченка.
У цивільному житті Владислав — альпініст, займався скелелазінням, працював гірським рятувальником. Але з початком широкомасштабної війни довелося застосовувати досвід з порятунку та збереження людського життя в іншій царині — воєнній.
Допомога для полонених
За весь час широкомасштабної війни, пригадує Владислав, найінтенсивніший досвід здобув у районі Соледара, Бахмута й Часового Яру — події там розвивалися взимку 2023 року.
— Але не це означає, що бойові дії відтоді стали легшими абощо. Просто тепер ми працюємо за іншими принципами. Тоді ж (взимку 2023 року. — Ред.) дуже не вистачало екіпажів, але медиків було багато, робота нагадувала напівхаотичне утворення… Тому і досвід був інтенсивний. Але потім ми зробили аналіз цього досвіду — і спробували більше так не робити, — говорить Владислав Чумаченко.
Є в підрозділу, котрий він очолює, і досвід надання медичної допомоги російському військовослужбовцю — йому перерізали горлянку свої ж, покинувши на позиціях в надії, що той загине.
Загалом, каже Владислав, уже шість разів доводилося надавати медичну допомогу полоненим.
«Наш нагрівач крові за 4000 доларів викликав збудження в росіян»
Крім того, за екіпаж підрозділу, яким керує Владислав, росіяни пропонували винагороду.
— У нас дуже дорогий нагрівач крові, коштує 4000 доларів. Тому росіяни у своїх пабліках писали, що якщо в наш екіпаж хтось влучить, то він отримає 4 тисячі доларів. Це було у 2023 році… Ми написали, що закупили нагрівачі «Квантум», вони доволі коштовні, і на під*рських чатах це викликало… збудження, — сміючись пояснює Владислав.
Позивний цієї машини, до речі, за який ворог пропонував винагороду — «Канарейка». Отримала її через жовтий колір.
— Це шведська машина, яку ми не встигли пофарбувати перед Соледаром. І вона була яскраво-жовтою на тлі зимового зимового Донбасу, тому й отримала такий позивний. І саме її росіяни оцінили в 4 тисячі доларів, — говорить Владислав.
«Відпочинок? Не зрозумів питання»
Фахівці підрозділу нещодавно здобули ще один важливий досвід: вперше переливали кров на догоспітальному етапі — просто в бліндажі.
— Це був наш перший випадок, коли ми побудували логістику, все узгодили і зробили. Чи було хвилювання?.. Ні, ми вже чимало разів переливали кров на етапі стабіка або медеваку. Щодо часу, то все зайняло хвилин 25, — пригадує співрозмовник.
Загалом, каже Владислав, на фронті нині бракує медичного персоналу. Про це він переповідає історію:
— Якось один шведський лікар відвідував стабілізаційний пункт, цікавився досвідом наших медиків. Зокрема, запитує одного нашого медика на стабілізаційному пункті: «А ти коли був у відпустці?». Той здивовано подивився на нього і перепитав: «Який відпочинок? Не зрозумів питання».
Чумаченко підкреслює, що навчати тактичної медицини можуть і цивільні навчальні центри.
— Їх треба легітимізувати та взяти під державний контроль, після чого — інтенсивно залучати в інтересах Сил оборони України.
«Золотої години» немає: що далі
Запитали ми у Владислава Чумаченка і про так звану золоту годину — коли військовий з моменту поранення протягом години має доставлятися до хірурга, завдяки чому результати лікування і виживаності будуть кращими.
Та досвід українських медиків на війні проти росії свідчить про інше — терміну, котрий ввели в НАТО, нині вже не існує. Про це, зокрема, говорив в інтерв’ю АрміяInform і головний хірург ЗСУ полковник медичної служби ЗСУ Костянтин Гуменюк.
«У нас наразі витрачається на це понад годину — інколи 6, 12 і більше. Часто, під час виступів на конференціях, колеги іноземні мене запитують: „Як же так?!“. Доводиться пояснювати, що поранений може накласти собі турнікет, але протягом кількох годин не відбувається його евакуація з поля бою, і бойовий медик до нього не може дістатися — тривають обстріли, дрони над головою тощо. Отже, евакуація поранених до передової хірургічної групи або стабілізаційного пункту бригади відбувається в нічний або вечірній час, коли дронів менше і є можливість під’їхати броньованою технікою», — коментував тоді Костянтин Гуменюк.
Своєю чергою Владислав Чумаченко говорить, що в НАТО ще з 2017 року почали обговорювати поняття доречності власне терміну — «золота година».
— Вони чудово розуміли, що наступна війна буде іншою, і від доктрини «золотої години» в експедиційній війні переходили до доктрини пролонгованого догляду. І вони (партнери з НАТО. — Ред.) банально не встигли. Ми опинилися в ситуації, коли немає на що спиратися, але в них є доктрина і документ, який ми всі дружно… ігноруємо. Немає зараз «золотої години», тому кожен бойовий медик, окрім навичок CMC — надання допомоги в перші кілька годин пораненому — має володіти навичками пролонгованого догляду. Ця інформація є у відкритому доступі. І важливо вчитися ще й самому, — наголошує співрозмовник.
Він акцентує, що інколи у своєму підрозділі вони проводять курс із пролонгованого догляду за пораненим.
— Але рідко, бо він дуже дорогий. Треба м’ясо, багато інструкторів, треба сценарій, який тривати буде хоча б 9 годин… Зімітувати це не вийде, бо потрібно відпрацювати щонайменше 9-годинний нічний сценарій. Тому вартість такого курсу (із зарплатами та забезпеченням) — шалена.
