Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
«Цілі були на дистанції від 10 до 30 метрів. Виходячи за першу хату, ми побачили першу ціль, і це вже був азарт», — так згадує свій перший серйозний бій танкіст на псевдо «Мохіто». Тоді, на початку повномасштабного вторгнення, він разом із двома такими ж молодими побратимами на одному танку зупинив колону з десяти ворожих машин, що форсувала річку Тетерів та йшла на Київ, знищивши п’ять із них.
Про цей та інші епізоди свого бойового шляху, а також про творчість, що допомагає триматися, розповів «Мохіто» у відео на каналі 115 окремої механізованої бригади.
Танкіст «Мохіто», якому на той час було 24 роки, починав службу «від мазути», пройшовши шлях до «чистенької радіостанції» на місці командира танка. Його перший досвід близького контакту з переважаючими силами противника відбувся в селі Тетерівське на Київщині.
«Ворог здійснив форсування річки Тетерів, де на той час залишалось всього лиш, за моєю інформацією, шість чоловік нашої піхоти, і зайшов, взяв село Тетерівське в оточення десятьма бойовими машинами — сім БМП-3 і три БТРи. Їхня задача була — форсування і закріплення для подальшої переправки військ на Київ», — розповідає «Мохіто».
За підтримкою до їхнього танкового екіпажу звернулася піхота. «До мене підійшов командир і спитав: «Допоможемо?» На що я, звісно, відповів: «Так, хіба в нас є вибір?»
Бій був надзвичайно близьким. «Цілі були на дистанції від 10 до 30 метрів. Виходячи за першу хату, ми побачили першу ціль, і це вже був азарт, це вже була гра, в якій ми розуміли, що ми в переможному становищі, тому що в них бойові машини, а в нас танк»,— згадує він. В результаті того бою їхній екіпаж знищив п’ять з десяти ворожих машин, а піхота противника, за його словами, «навіть не встигла спішитись». Решта ворожої техніки відступила. Як потім з’ясувалося, за річкою чекали ще тисячі одиниць російської техніки, готових до форсування.
«Мохіто» наголошує, що порівнювати війну з комп’ютерними іграми, такими як World of Tanks, абсолютно не можна. «В реальному житті це так не працює. Був випадок, танк роззувся [втратив гусеницю] за кілометр від лінії розмежування. Було досить цікаво, але не так швидко, як все в іграх», — каже він.
Він також вважає, що війна дронів, яка стала мейнстрімом, змінила характер бойових дій, раніше схожих на «лицарський двобій». Зараз же, за його словами, поранити може «дитина, яка вміє просто керувати джойстиком».
«Мохіто» переконаний у важливості інтеграції військових до суспільства після війни. «Суспільство не готове до повернення всіх тих, хто знаходиться тут… Треба більше думати про інтеграцію саме військових до суспільства, а не суспільства до військових», — зазначає він.
Попри всі жахіття війни, він знаходить розраду у творчості — пише вірші та музику, які допомагають висловити все, що тривожить. «Наразі що не заважає моїй професійній діяльності, так це моя творча діяльність», — каже танкіст, який співпрацює з гуртом «Добрива».
Як повідомляла АрміяInform, українські десантники-розвідники на Сіверському напрямку продовжують успішно виконувати бойові завдання, не лише завдаючи втрат ворогу, але й поповнюючи обмінний фонд. Нещодавно під час виконання бойового завдання їм вдалося полонити російського окупанта.
