«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Боєць 128-ї окремої бригади ТрО «Дике Поле» Андрій із позивним «Чорнозем» перетворив радянську протитанкову міну ТМ-62М на музичний інструмент — укулеле.
Під час спілкування з журналістами Армія TV військовослужбовець розповів, як виникла така ідея, а також про повернення на службу попри важке поранення.
У цивільному житті Андрій «Чорнозем» був професійним музикантом. Грав у гуртах, записувався як студійний музикант і працював звукоінженером. У 2014-му, щоб допомогти ЗСУ, став волонтером-автомеханіком — ремонтував військову техніку. Після початку широкомасштабної війни він добровільно вступив до 128-ї окремої бригада ТрО «Дике Поле», де став сапером.
— Значить, була така тема. Прикручували до ТМ хвостовик на скид, і я так взяв, так воно ж схоже на гітару, і мені зробили хлопці фотку з цим хвостовиком. Думаю, чого б дійсно не зробити, корпус є, він порожній, буде як резонатор буде працювати. Я мав досвід створення музичних інструментів, в мене є банджо, сам робив бас-гітари. А акулеле — це найпростіший інструмент, який тільки можна зробити, приладнав гриф, і воно вже грає.
Бойовий шлях Андрія розпочався у червні 2022-го, отримав пропозицію бути сапером. І маючи інженерну освіту, погодився. Навесні 2023 року його відрядили до 232-го батальйону в інженерно-саперний взвод, а до того Андрій робив пристрої для дистанційної ініціації.
— Виконували завдання на Донеччині, такі населені пункти як Шевченко, Времівка. Переважно всі міни у нас ставилися на дроти за радянською технологією. Але ж під час обстрілів дроти перебивалися, і це була велика проблема. Саперам доводилося лагодити ці дроти. І кожен день виходити на бойові виходи. І це перебивання дротів гальмувало всю іншу роботу. Доводилось лізти за передній край і ремонтувати мережу.
Під час одного з бойових завдань «Чорнозем» підірвався на протипіхотній міні та втратив стопу.
— Під час контрнаступу 35-та бригада штурмувала позиції, і нам треба було їх потім зайняти. Нашим завданням було пройтися по всім цих окопах, укриттях, перевірити, щоб усе безпечно було. Були вже втомлені, ноги заплуталися, і мене просто отак от зносить. Я схожу із цієї стежки і підриваюсь на протипіхотній міні. Панікувати я не став, дістаю турнікет, накладаю собі, і біжить назад Ігор, він почув вибух. Встиг мені другий підкинути. Потім прибіг розвідник, повісив мене на плечі, і вдвох мене винесли з окопу. Після цього мене довезли до стабпункту 35-ї бригади.
Під час лікування та реабілітації саме гітара і музика допомогли Андрію подолати фантомні болі. За 8 місяців він навчився ходити з протезом і повернувся назад у батальйон.
— Я з самого початку знав, що повернуся. Сапера з досвідом замінити важко, тим більше саперів мало. Переважно розмінуванням займаюся, бо досвід з розмінування є не в усіх. Моя особиста мотивація — хочу просто демонтувати московську імперію. Вони моїй країні принесли дуже багато болю і страждань. Я хочу покласти цьому край, тому що московити уже 300 років нам спокою не дають. Може хоч моє покоління зможе щось зробити. Якщо минулі покоління недопрацювали це питання остаточно, то я от хочу його просто допрацювати.
