З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, над якими ніколи не замислювалися раніше. Що робити? Як захиститися? Як…
Практично всю логістику переднього краю на сучасному полі бою взяли на себе дрони.
Однак, попри широке застосування БПЛА та наземних безпілотників і роботизованих комплексів, піхота лишається незамінною.
Про взаємодію піхотинців з технологічними новаціями на сучасному полі бою АрміяInform розповів старший лейтенант 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Роман Тлустий.
На сьогодні одним із найважчих завдань є підтримка логістики переднього краю — проведення ротації бійців на передових позиціях та забезпечення їх усім необхідним під час перебування «на передку».
— Найважче — це проводити логістику та здійснювати заміну бійців. Насамперед ми використовуємо погодні умови — дощ, туман та подібні речі. А також у момент ротації закриваємо певну ділянку РЕБами та проводимо максимально швидку ротацію, — розповідає офіцер.
На жаль, забезпечити при цьому регулярну ротацію вкрай важко, тому піхотинцям доводиться лишитися на позиціях довше, ніж вони розраховують. Для здійснення заміни доводиться вичікувати сприятливих умов та залучати всі наявні засоби.
— Раніше можна було діяти чітко — бійці працювали 4‒5 діб на позиції, поверталися в розташування та відпочивали. Тепер люди працюють довше, у зв’язку з абсолютно іншими новими реаліями, — пояснює Роман.
Головна причина такої ситуації — масове використання противником БПЛА, які критично ускладнюють безпечне пересування в найближчому тилу, часто роблячи його майже неможливим навіть вночі за умов поганої видимості.
Натомість забезпечення бійців на передових позиціях майже повністю взяли на себе дрони та роботизовані системи, спроможні непомітно для ворога, а головне — безпечно для наших військових — доставляти на позиції все необхідне.
— Наразі майже вся логістика на 90% саме на БПЛА та роботизованих комплексах. Це стосується БК, це стосується провізії, це стосується абсолютно всього необхідного. Великі «пташки» беруть доволі великий вантаж — понад 10 кг, — розповідає Роман.
Так, завдяки сучасним технологіям вдається практично повністю забезпечувати бійців на передових позиціях усім необхідним, не наражаючи нікого на зайвий ризик. Втрата дрона, звісно, можлива, але її не зрівняти із загибеллю чи пораненням людини.
— Великі «пташки» — це «Вампір», «Кажан» та подібні речі. Ми ними закидаємо на позицію все необхідне. Завдяки цьому в нас немає потреби, щоб людина заходила і щось заносила, а потім мусила виходити, знову наражаючись на небезпеку, — пояснює військовий.
Утім, при всьому цьому, роль піхотинця на передовій лишається незамінною, і підготовленого бійця на позиції неспроможні повністю замінити жодні дрони, безпілотники чи роботизовані системи.
— Дуже б хотілося, щоб настав той період, коли можна було б не використовувати піхотинця, якщо не повністю на полі бою, то принаймні на певних ділянках. Закрити все якимись роботизованими комплексами чи якимись БПЛА. Але, на жаль, воно не працює, і я думаю, що і не спрацює ніколи взагалі, — розмірковує офіцер.
Тож, попри широке застосування БПЛА та роботизованих комплексів, піхота лишається незамінною на полі бою, оскільки дрони неспроможні охопити й належно виконати весь спектр завдань, які покладаються на піхотинців.
— Визначальним, ключовим чинником завжди є присутність військовослужбовця на певній ділянці фронту. Піхотинець виконує завдання дуже широкого плану, не суто стоячи в обороні, але виконуючи безліч завдань, які можна довго перераховувати, — пояснює Роман.
Для того, щоб перекрити й виконати всі завдання, що покладаються на піхотинця в обороні, необхідні десятки спеціалізованих роботизованих систем, оскільки універсального повноцінного робота, спроможного замінити людину, на сьогодні створити неможливо.
— Все те саме стосується штурмових дій. Можна скільки завгодно відпрацювати FPV чи БПЛА зі скидами та знищити якусь певну позицію ворога. Але в будь-якому випадку на цю позицію повинен зайти піхотинець, який її зачистить, займе і на ній закріпиться. Тільки з того моменту ця позиція буде твердо вважатися нашою, — наголошує військовий.
10 гірсько-штурмова бригада «Едельвейс»: долай ворогів, як Ант-Мен
З огляду на це колосальне значення має рівень вишколу та підготовки військовослужбовців, навчених та натренованих на виконання найскладніших завдань за будь-яких бойових умов. Першочергова увага приділяється постійному навчанню бійців — не лише в межах базової загальної військової підготовки чи у навчальних центрах, але також на постійній регулярній основі в бойових частинах.
— У нашому підрозділі все побудоване на навчанні піхотинців, які приходять до нас. Це бойова підготовка, тактична підготовка, фізична, моральний настрой дуже велике значення має та їхня психологічна стійкість, — підкреслює Роман.
Високий рівень підготовки гірських штурмовиків дозволяє їм виконувати завдання в найскладніших умовах у будь-якій місцевості — не лише у рідних для них горах, але й посеред міської забудови, у лісі чи полі.
— Піхота — це основа війська будь-якої держави світу. Піхота — це у нас той моноліт, це у нас той фундамент, який базує силу, міць, витривалість, незламність Збройних Сил України. Наші піхотинці виконують абсолютно всі поставлені завдання і задачі що в обороні, що в наступі. Без перебільшення сказати, що саме на піхотинцях — тих, які сидять в окопах чи то в лісі, чи то буде посадка, чи в місті, — тримається лінія визначеного фронту визначеного підрозділу, — наголошує старший лейтенант 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» Роман Тлустий.
