Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
На тимчасово окупованих територіях росія знову «зцілює» мертве — цього разу руками програми «Земський лікар». Парадокс у стилі «русского міра»: пацієнти є, руїни — теж, а ось лікарів нема і не буде.
Про це повідомив начальник Донецької ОВА Олексій Харченко.
Програма «Земський лікар», запроваджена кремлем ще у 2012 році, мала б стимулювати медиків їхати працювати у віддалені села росії — за фінансову винагороду. Молодим фахівцям обіцяють одноразову виплату у 1-2 мільйони рублів, аби ті з голівкою і фонендоскопом вирушили «на передову» медицини. Та якщо на далекій Пермщині чи в Якутії ще знаходяться ентузіасти, то перспективи лікувати руїни окупованого Донбасу навіть за ці гроші викликають у російських лікарів хронічну алергію.
За словами начальника ОВА, окупанти старанно «освоюють» бюджетні кошти, але реальні кадри вперто не з’являються. Після серії провальних спроб завезти медперсонал з росії, було ухвалено геніальне рішення в стилі «великих реформаторів»: запросити місцевих до участі у цій самій кремлівській програмі.
Так, до Рубіжного пафосно «приїхала» лікарка з Рубіжного. Справжнє кадрове перетасування: нікуди не їхати, а галочку у звітності поставити. Проблеми з лікарями нікуди не зникли, зате на папері все красиво: і програма працює, і гроші пішли «за призначенням».
Втім, на окупованих територіях так і залишаються незмінними три речі: зруйновані лікарні, відсутність кваліфікованих медиків та маніакальна тяга росії «перемагати» у сфері статистики, а не реального життя.
А тим часом мешканці тимчасово окупованого Донбасу лікуються старими методами: молитвами, «зіллям від бабки» або просто терпінням. Бо навіть за два мільйони рублів ніхто лікувати наслідки «русского міра» не поспішає.
Як повідомляла АрміяInform, на п’ятий рік окупації кремль нарешті спромігся згадати про «розвиток» сільських територій на Луганщині. Але з «відновленням» — як завжди, по-російськи: у програму на 2026 рік потрапили лише ті населені пункти, які бойові дії майже не зачепили. Про зруйновані села — ні слова, ні копійки.
