Його військовий шлях практично збігся з періодом найбільшої трансформації українського війська. Від командира взводу — до командира бригади. Від війни, де значну частину поля…
На п’ятий рік окупації кремль нарешті спромігся згадати про «розвиток» сільських територій на Луганщині. Але з «відновленням» — як завжди, по-російськи: у програму на 2026 рік потрапили лише ті населені пункти, які бойові дії майже не зачепили. Про зруйновані села — ні слова, ні копійки.
Про це повідомив начальник Луганської ОВА Олексій Харченко.
Він підкреслює, що російська програма «Комплексного розвитку сільських територій» від так званої лнр включила лише два населені пункти — Станицю Луганську та Городище. Саме ті, які вціліли або майже не постраждали.
«Жодного населеного пункту, який було знищено під час російських штурмів, до списку не включили. Хоча саме вони найбільше потребують відновлення. Кремлівська логіка проста: не зруйнували — значить, можна удавати, що щось „будуємо“», — наголосив Олексій Харченко.
Іронія в тому, що обіцяне «відновлення» навіть не почнеться у 2025-му — про реальні кошти говорять лише на 2026 рік. До того моменту, очевидно, жителям зруйнованих сіл пропонується почекати, вижити або переїхати — куди очі бачать.
Такий підхід красномовно демонструє, якою бачить «повернення до нормального життя» держава-агресор: не чіпати згарища, не згадувати про розбомблені громади, і тим паче — не витрачати на них гроші. Бо руйнувати — дорого не коштує, а от будувати доводиться вже не з парадного боку телевізора.
Як повідомляла АрміяInform, у той час, як більшість громадян України живе у світі мобільних додатків та онлайн-сервісів, в тимчасово окупованому росіянами Сіверськодонецьку відбувається справжнє повернення у минуле. Через відсутність стабільного інтернету та мобільного зв’язку паперові оголошення на стовпах знову стали чи не єдиним способом знайти майстра чи послугу. Проте ця «окупаційна цифровізація» має свою специфіку: номерів телефонів в оголошеннях зазвичай немає.
