Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Він «хворів швидкістю» ще в цивільному житті, працюючи зварювальником-монтажником. А сьогодні «Тайсон», командир взводу технічного забезпечення 33 окремої механізованої бригади, цю швидкість використовує, щоб під ворожим вогнем «воскрешати» бойові машини.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
Шлях «Тайсона» до лав ЗСУ розпочався у квітні 2022 року. Зі зварювального цеху він ступив на поле бою. Перший бойовий вихід — біля Попасної. «Нічка видалася дуже гарна. Обережно пересувалися лісосмугами… А вже о третій ранку почався бій», — пригадує він. Потім були Катеринівка, Врубівка, Новоолександрівка.
Найважчим випробуванням став бій біля Катеринівки, де він вперше зіткнувся з російськими найманцями. «Вагнерівці полізли на нас вночі великою масою. Окупанти гинули одне за одним і бездумно продовжували наступ. Споряджені вони були краще… Це був дуже жорстокий бій, але нашу позицію ми втримали», — розповідає «Тайсон». Саме в боях на Луганщині він зазнав поранення.
Після лікування, коли формувалася 33 бригада, його давня пристрасть до техніки та швидкості знайшла нове застосування. «Я завжди швидкістю хворів… Мені подобається, коли машинка йде гарно, скоренько», — каже воїн. Так він очолив взвод технічного забезпечення.
Його нинішня робота — це справжнє мистецтво виживання та майстерності. Під час контрнаступу на Запоріжжі підрозділ «Тайсона» часто лагодив техніку прямо на полі бою, під щільним ворожим вогнем. «Швидко усували пошкодження, навіть якщо машина „роззулася“», — розповідає командир. Його попередній бойовий досвід став безцінним — він навчав побратимів, як не розгубитися під обстрілами, виконати завдання і вижити. Він згадує технічну розвідку біля Малої Токмачки під ворожим вогнем: «Аж раптом побратим каже: „сикотно“, але цікаво! Бачу, що він весь спітнів, однак впевнений і готовий до праці».
Зараз «Тайсон» зі своїм взводом працює на Донеччині. Евакуація пошкодженої техніки та її ремонт відбуваються блискавично. «Відпрацьовуємо на великій швидкості: залітаємо, витягуємо машину — і назад». Взвод став справжньою родиною, де кожен знає своє завдання і готовий допомогти. Хтось прийшов з досвідом роботи з автомобілями, хтось — із сільгосптехнікою. Тепер вони можуть усунути майже будь-яке пошкодження за добу-дві.
З усієї техніки «Тайсону» найбільше до вподоби М-113, особливо модифікація з двигуном Mercedes-Benz. «Ця машинка швидка, але тихенька. Відчувається, що це Mercedes. Потужна», — ділиться він враженнями.
Після Перемоги «Тайсон» готовий залишитися у Збройних Силах, щоб передавати свій досвід молодим воїнам. Але справжня перемога, на його переконання, настане лише тоді, коли ворог повністю забереться з української землі.
«Москалі мають повністю забрати свої війська з України. Інакше ніяк. Жодного ворога не має бути на нашій землі. Будемо битися до останнього п…» — безкомпромісно заявляє командир взводу, чия робота щодня повертає силу українській армії.
Як повідомляла АрміяInform, він міг би спокійно жити і працювати у Сполучених Штатах Америки, будувати плани на майбутнє для своєї родини, але обрав інший шлях — захищати Україну зі зброєю в руках. Головний сержант розвідувальної роти 41 окремої механізованої бригади, відомий під позивним «Янкі», повернувся з-за океану, щоб стати на захист рідної землі.
