Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Мріяв про військову службу з дитинства.
Товариші згадують його як комунікабельного чоловіка, з гумором, завжди на позитиві. Командири — як старанного і безвідмовного на службі: отримав завдання — виконав — доповів, без проблем і відмовок.
Офіцер 10-го мобільного прикордонного загону, старший лейтенант Артем Калінка загинув 24 грудня 2024 року на Сумщині під час штурмових дій російських військ. До свого 31-річчя він не дожив кілька тижнів…
Артем народився 13 січня 1994 року в Полонному на Хмельниччині. Виріс у сім’ї офіцера-прикордонника. Мама Оксана Василівна виховувала сина, як годиться дружині військового. Тож зрозумілими є дитячі мрії Артема про військову службу та його доросла готовність служити Вітчизні, боронити її навіть ціною власного життя.
Спочатку хлопець здобув цивільну фермерську спеціальність, але все ж вийшов на батьківську стезю і вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Закінчив навчання у 2020 році як бакалавр за напрямом «Безпека державного кордону».
Свій професійний військовий шлях розпочав у 25-му прикордонному загоні Південного регіонального управління Держприкордонслужби України, де і зустрів повномасштабне вторгнення Росії. А в середині буремного 2022 року перевівся до 10-го мобільного прикордонного загону. Він став офіцером першої вогневої групи другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу ВПС «Дозор-Житомир». У складі цього підрозділу й виконував бойові завдання на одному з найгарячіших напрямків війни, на Сумщині, з боку російського кордону, коли ворожа сила обірвала його життя.
«На тому завданні він був з другом, капітаном Олександром Федчуном. Тоді противник затято штурмував українські позиції. Вийшли опівдні до однієї з них, щоб надати оборонцям вогневу підтримку та евакуювати пораненого. Офіцери працювали спокійно, мужньо і професійно. Розпочався масований наліт ворожих безпілотників, артилерійський і ракетний обстріл. Мінометні міни не відрізняють професіоналів від „кіпішних“ новачків. Прилетіла така і до Артема Калінки, забрала його в товаришів, родини, Батьківщини», — розповіли в Держприкордонслужбі.
Він мав багато планів, завжди мріяв про велику родину. У квітні 2023 року одружився з коханою Вікторією. У травні 2024 року дуже радів новонародженому синові Богдану, хотів ще одного сина та доньку. Мріяв побудувати власний дім, посадити сад. Полюбляв риболовлю — то завжди для нього була відрада.
Артема Калінку поховали на Алеї загиблих Героїв на новому кладовищі в Полонному. У нього залишилися батьки, дружина та син, брат, друзі й товариші по службі.
29 квітня 2025 року Президент України підписав указ про посмертне нагородження захисника орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Вічна пам’ять і шана Воїну!
Фото з сайту ДПСУ
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Президент України Володимир Зеленський поділився кадрами українських далекобійних ударів по російських об’єктах.
Українські військові моряки потопили прикордонний сторожовий корабель 2-го рангу неподалік Новоросійська.
У Медичній інформаційній системі Збройних сил України (МІС ЗСУ) запровадили єдиний електронний амбулаторний журнал для військової медичної ланки.
Військовослужбовець
від 50100 до 120100 грн
Одеса
Хустський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…