Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Він міг би спокійно жити і працювати у Сполучених Штатах Америки, будувати плани на майбутнє для своєї родини, але обрав інший шлях — захищати Україну зі зброєю в руках. Головний сержант розвідувальної роти 41 окремої механізованої бригади, відомий під позивним «Янкі», повернувся з-за океану, щоб стати на захист рідної землі.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
«Янкі» тривалий час жив та працював у США, мав дозвіл на вільне працевлаштування і навіть збирався перевозити туди дружину та двох дітей. Він працював у компанії, що допомагала американцям з переїздами, мешкав неподалік Вашингтона і мав налагоджене життя. Проте, коли пішла мова про високу ймовірність повномасштабного вторгнення росії до України, він неабияк стривожився.
«Янкі» має військовий досвід з юності — служив у спецпідрозділі «Титан». У цивільному житті працював водієм, експедитором, зварювальником, менеджером з продажів — різні професії, які, можливо, не готували його безпосередньо до реалій війни, але, безумовно, формували характер.
Після нападу росії на Україну він без вагань повернувся додому разом із друзями. Свій шлях у захисті країни розпочав у добровольчому формуванні на Миколаївщині, де вони допомагали військовим, охороняли порядок, розбирали завали, евакуйовували людей і навіть «трошки партизанили».
З перших днів створення 41 окремої механізованої бригади «Янкі» приєднався до її лав, ставши головним сержантом розвідувальної роти. Разом зі своїми розвідниками він пройшов через горнило найзапекліших боїв на різних напрямках фронту: Куп’янщина, Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк. Брав участь і у Курській операції, де їхній підрозділ «добряче потріпав ворогів».
Під час одного з таких боїв доля ніби перевірила його на міцність: бронебійна куля влучила «Янкі» у «розгрузку». Вона розтрощила магазин автомата, але дивом не дісталася до тіла. «Отже, рано мені ще помирати!» — з гумором та незламністю констатує воїн.
«Янкі» не міг бути байдужим, коли ворог ракетами та обстрілами нищить рідний край, вбиває жінок і дітей. Це стало його головною мотивацією — залишити налагоджене життя в США і стати на захист України. Він інколи розповідає побратимам про життя за океаном, але розуміє, що зараз його місце — тут, на службі.
Він радить усім, хто ще не приєднався до ЗСУ, зробити це якомога швидше, адже кожен захисник важливий для перемоги. Історія «Янкі» — це приклад свідомого вибору, глибокого патріотизму та незламності духу українського воїна, який повернувся додому, щоб захистити своїх близьких та свою країну.
Як повідомляла АрміяInform, на війні, де щодня життя висить на волосині, дива трапляються завдяки броні, надійному укриттю, побратимам, а іноді — навіть неочікуваним речам. Для головного сержанта батальйону 24 ОМБр імені короля Данила із позивним «Калина» таким рятівником став його військовий квиток, який зупинив смертоносні уламки біля самого серця.
