Дослідник і популяризатор козаччини став тим, хто повернув українському народові пам’ять про його героїчне минуле і перетворив історію на національну…
«Я не рахую свої трофеї, але це сотні знищених цілей. Моє головне завдання — прикрити нашу піхоту...», — ці слова належать 23-річному «Івасику», одному з найкращих операторів FPV-дронів 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
Львів’янин за походженням, «Івасик» служить за контрактом, маючи вищу освіту. Він міг би стати офіцером, але поки що комфортно почувається солдатом. Розпочавши службу з розвідувального дрона, він швидко зрозумів, що це не його стихія. «Розвідувальний дрон для мене надто повільний, нудний, мені хочеться більше драйву, вогню, двіжу», — пояснює боєць.
І «Івасик» знайшов себе у підрозділі FPV-дронів, де його досягнення вражають. За одну ніч він знищив шість ворожих гармат, за іншу — вісім машин. Одного разу він залетів на 30 кілометрів у тил ворога і спалив «Ниву» на російському блокпосту. А нещодавно ліквідував ворожого піхотинця, який до того встиг поранити українського солдата та знищити сім FPV-дронів.
Сам «Івасик» не веде рахунок своїм трофеям, але його бойові товариші знають, що їх сотні. «Розумію, що піхота надіється на нас, тому треба виконувати свою роботу максимально добре», — каже він.
Разом з тим, «Івасик» та його команда неодноразово потрапляли під ворожий вогонь. «Недавно нашу позицію розбирали так, що довелося тікати серед ночі. Спочатку накрила арта, потім налетіли FPV-дрони на оптоволокні. Але ми встигли втекти без втрат», — згадує боєць.
«Івасик» тверезо оцінює ворога, визнаючи, що вони вчаться і розвиваються, але це не заважає йому виконувати свою роботу. «Особисто я воюю за своїх полеглих друзів, за своїх близьких, за тих маленьких дітей, котрі лише вчаться ходити, живуть собі, нікому нічого поганого не зробили, а якась нечисть прийшла й вирішила їх вбивати», — каже він.
Після війни «Івасик» планує повернутися до цивільного життя і відновити заняття спортом. Його мрія — відкрити спортивний зал і стати тренером зі змішаних єдиноборств для дітей.
Як повідомляла АрміяInform, він пройшов чотири кілометри з пораненими ногами та животом, самостійно надав собі допомогу та вийшов із-під вогню ворога. Боєць бригади «Хартія» з позивним «Семен» згадує, як отримав поранення під час відбиття російського штурму і вижив, подолавши шлях між життям і смертю.
