Коли українські офіцери вирушали до Місії ООН зі спостереження в Грузії наприкінці 1990-х років, вони навряд чи могли уявити, що…
Він пройшов чотири кілометри з пораненими ногами та животом, самостійно надав собі допомогу та вийшов з-під вогню ворога. Боєць бригади «Хартія» з позивним «Семен» згадує, як зазнав поранення під час відбиття російського штурму і вижив, подолавши шлях між життям і смертю.
Про своє поранення та відхід з позицій боєць розповів у відео на сторінці бригади.
Бійці «Хартії» знали, що ворог готує атаку. Очікували її о 4 ранку, однак росіяни пішли в наступ лише об 11-й. Семен разом з побратимами тримав оборону, коли помітив, як штурмова група намагається обійти їх полем.
«Я навалив їм, вони навалили мені. Одним снарядом нас чотирьох поранило».
Семен дістав тяжкі поранення: осколок увійшов у живіт з правого боку, а вийшов з лівого. Ноги також були посічені уламками.
«Боляче, але діяти треба було швидко. Ноги я собі замотав, живіт замотав, броню назад накинув».
Поки тривав бій, побратими кричали йому залишатися на місці — чекати евакуації. Але «Семен» вирішив виходити самостійно.
«Я виходив… І з лівого шістдесятка падала, і з правого шістдесятка падала. Йшов повільно, не поспішаючи…»
Під час евакуації «Семен» зустрів побратима на позивний «Фермер», який допоміг йому подолати крутий підйом, схожий на підйом на третій поверх.
«Кажу: брат, давай іншу дорогу. А він такий каже: „Семен“, іншої дороги немає — тільки вперед».
Так, метр за метром, з нестерпним болем, було подолано чотири кілометри. Семен каже, що навіть сміявся крізь біль, бо знав — поки відчуваєш біль, ти живий.
Як повідомляла АрміяInform, українська армія ламає стереотипи — у танковій роті бригади «Хартія» вже служать жінки. І не просто служать, а опановують техніку на рівні з чоловіками. 48-річна «Афродіта» готується стати командиром танка, а її 19-річна напарниця вже навчається на навідницю.
