Упродовж цього періоду новобранець проходить не лише фізичне тренування, а й внутрішнє становлення — вчиться діяти в колективі, працювати під тиском, приймати відповідальність і мислити як воїн….
Вона рятує життя на передовій, допомагає пораненим та знаходить час для творчості. «Шанталь» — бойова медикиня 34 окремої бригади берегової оборони, яка з 2022 року віддано виконує свою місію. Одеситка, художниця, письменниця та велика любителька тварин, вона ділиться своїм досвідом, думками про майбутнє та натхненням, яке знаходить навіть у найважчі моменти.
Історію захисниці оприлюднили на сторінці Військово-Морських Сил ЗС України.
«Шанталь» народилася та виросла в Одесі, в мікрорайоні Котовського. Вона навчалася у звичайній школі № 14, а потім вступила до медичного коледжу. Але плани на мирне життя зруйнувала війна. У 2022 році вона прийняла рішення стати бойовою медикинею і вирушила рятувати життя українських захисників.
«Будні у мене, звичайно, специфічні. Якщо є команди — виконую роботу. Якщо немає — готуюсь до виїздів. Я супроводжую хлопців на ротаціях, чергую на позиціях, везу поранених до лікарень, допомагаю із зв’язком з родинами. Це постійний рух і відповідальність», — розповідає «Шанталь».
Як медикиня, вона стикається з надзвичайно складними ситуаціями. Часто доводиться оперативно приймати рішення, від яких залежить життя бійців.
«Я не лише надаю першу допомогу. Якщо є найменші скарги, хлопці можуть звертатися до мене у будь-який час. Я зв’язуюся з командирами, організовую транспортування. Крім цього, є багато документальної роботи, але для мене важливіше працювати руками, безпосередньо допомагати людям», — пояснює вона.
До того, як стати військовою, «Шанталь» активно займалася волонтерською діяльністю. І навіть зараз, попри службу, вона продовжує допомагати.
«Я збирала кошти на допомогу фронту, підтримувала деокуповані території, а зараз також донатю на благодійні ініціативи. Нещодавно допомогла притулку „Ковчег“ в Одесі, який збирає кошти на лабораторне обладнання для порятунку тварин», — розповідає вона.
Попри всі труднощі війни, «Шанталь» знаходить розраду у творчості. Вона малює картини, пише книги та навіть організувала власну виставку, гроші з якої віддала на благодійність.
«Малювання та написання книг — це мій спосіб впоратися з напругою. Я мрію створити центр арт-терапії для військових і їхніх сімей. Це важливо, адже мистецтво допомагає відновлюватися не тільки фізично, але й емоційно», — ділиться вона.
Зараз «Шанталь» повністю віддана службі, але розмірковує про те, що буде далі. Вона мріє повернутися до Одеси, займатися мистецтвом і продовжувати допомагати тим, хто цього потребує.
«Я сподіваюся, що війна закінчиться вже цього року. А поки — роблю все, що в моїх силах, щоб цей день настав якнайшвидше», — підсумовує вона.
Як повідомляла АрміяInform, вижити в блокадному Маріуполі, пройти 300 кілометрів крізь ворожі порядки, витримати 14 днів виснажливого шляху та врятувати побратимів — завдання, яке здається майже неможливим. Але для старшого сержанта Владислава, позивний «Фаня», це стало реальністю.
