Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
Вижити в блокадному Маріуполі, пройти 300 кілометрів крізь ворожі порядки, витримати 14 днів виснажливого шляху та врятувати побратимів — завдання, яке здається майже неможливим. Але для старшого сержанта Владислава, позивний «Фаня», це стало реальністю.
Історію бійця оприлюднили на сторінці 38 бригади морської піхоти.
Свій військовий шлях Владислав розпочав ще у 2018 році, долучившись до лав морської піхоти. Брав участь у бойових діях на Донеччині, а з початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року обороняв Чермалик. Але справжнє випробування чекало на нього в Маріуполі.
Разом із побратимами «Фаня» тримав оборону міста, зокрема брав участь у запеклих боях за завод імені Ілліча. Ворог атакував з усіх боків, ресурси вичерпувалися, але морпіхи не здавалися. Коли ситуація стала критичною, група захисників ухвалила рішення про прорив.
— Ми подолали близько 300 кілометрів, йшли 14 днів. Один із моїх побратимів зазнав поранення, але не залишив групу, — згадує «Фаня».
Цей шлях вимагав не лише фізичної витривалості, а й незламної волі. Без їжі, під постійною загрозою бути виявленими, українські воїни проривалися крізь ворожі лінії. Вони вийшли з оточення — поранені, виснажені, але живі.
Після виходу з Маріуполя «Фаня» продовжив боротьбу. У травні 2022 року разом із 1 окремим батальйоном морської піхоти він брав участь у контрнаступальних діях на Херсонському напрямку. А нині він воює у складі 38 окремої бригади морської піхоти на Покровському напрямку.
Владислав залишається вірним Україні та братству морпіхів. Його історія — нагадування про незламність українських воїнів, про силу духу та справжнє бойове братерство.
Герої серед нас. Історія «Фані» — це доказ, що неможливого для українських воїнів не існує.
Як повідомляла АрміяInform, Андрій, позивний «Футболіст», головний сержант взводу 100 окремої механізованої бригади ЗСУ — приклад того, як спорт і війна можуть переплітатися в житті людини. До війни він професійно займався футзалом, грав за луцький клуб «Мідас». Проте, коли почалася повномасштабна війна, не вагаючись став на захист країни.
