Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Андрій, позивний «Футболіст», головний сержант взводу 100 окремої механізованої бригади ЗСУ — приклад того, як спорт і війна можуть переплітатися в житті людини. До війни він професійно займався футзалом, грав за луцький клуб «Мідас». Проте, коли почалася повномасштабна війна, не вагаючись став на захист країни.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
9 лютого 2023 року Андрій добровільно приєднався до «Сталевої Сотки». На той час він вже мав досвід строкової служби, тому швидко освоївся у військовій справі. «Звання старшого солдата у мене було ще зі „срочки“. Досить швидко став молодшим сержантом, але аж ніяк не за приємних обставин… Коли загинув командир нашого відділення, довелося мені стати на його місце і, відповідно, отримати звання молодшого сержанта. А за рік — чергове звання сержанта», — розповідає Андрій.
Попри пропозиції стати офіцером, «Футболіст» вирішив залишитися на сержантській посаді. Він вважає, що це дає йому більше можливостей для спілкування з особовим складом, передачі своїх знань та бойового досвіду побратимам. «Треба постійно спілкуватися з хлопцями, цікавитися їхніми проблемами і разом шукати шляхи розв’язання цих проблем, — ділиться своїм методом роботи Андрій. — Зрештою, можна у вільний від виконання бойових завдань час разом виїхати на полігон і просто досхочу постріляти по мішенях — у багатьох випадках, до речі, це допомагає зняти внутрішню напругу».
Головним чинником успіху в бою «Футболіст» вважає довіру до побратимів. «Якщо ти впевнений, що біля тебе плече до плеча стоїть людина, яка завжди допоможе, завжди прикриє, а за потреби навіть винесе з поля бою, — твоя впевненість зростає в рази», — говорить він.
Вдома на Андрія чекають дружина та п’ятирічний син. «З дружиною і сином ми дуже любимо їздити відпочивати, особливо в Карпати. Але в такі місця, де немає багато людей, — розповідає „Футболіст“. — Нині моя сім’я за понад тисячу кілометрів від мене. Звісно, страшенно скучаємо одне за одним і мріємо про той час, коли знову будемо разом і матимемо можливість у будь-який момент гайнути в улюблені Карпати!»
Як повідомляла АрміяInform, «Вікінг» — боєць Інтернаціонального легіону Сухопутних військ ЗСУ, який вже три роки воює за Україну проти російських окупантів. Він пройшов важкий бойовий шлях, знищивши багато ворогів, і став справжнім професіоналом своєї справи.
