Це формує спадкоємність та власну військову традицію. 6 грудня 2025 року Президент України присвоїв 152 окремій єгерській бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України…
«Ви коли-небудь спілкувалися з Президентом України? А я знайомив його з будовою кулемета!» — з усмішкою згадує Володимир, боєць 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Його бойовий шлях — це розділи сучасної історії українського спротиву, що охоплюють гарячі точки від Савур-Могили до Харківського контрнаступу.
Історію бійця оприлюднили на сторінці бригади.
Якщо уявити себе в спогадах Володимира, то можна відчути гаряче повітря, яке обпікає, мов окріп у чашці кави. Перед очима — зморені бійці, що касками риють собі окопи, і єдине джерело води — невелике озеро, чия прозорість і солодкуватий смак закарбовуються в пам’яті назавжди.
Один із найяскравіших епізодів тих днів — засідка на колону ворога.
«Ми позалягали в укриттях, коли комбат раптом наказав: „Ану тиша всім! “. За кілька хвилин бачимо, як повз нас проїжджають ВАЗ та КамАЗ, забиті військовими. І тут наш кремезний кухар каже: „Хлопці, то, курва, не наші! “. Він першим відкрив вогонь, а за ним — і всі ми. Вижили одиниці, серед яких — підполковник російської армії, якого ми взяли в полон», — пригадує Володимир.
Наступний спогад Володимира — це оборона Макарова в березні 2022 року. Тоді точилися запеклі бої за Київщину. Володимир разом із побратимами успішно знищував ворожу бронетехніку за допомогою західних протитанкових комплексів. «Ворог упевнився, що це боляче та гаряче, але нам сподобалося», — жартує Володимир.
Володимир є кавалером ордена «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудного знака «Сталевий хрест».
«Ці нагороди — за Харківський контрнаступ. Ми швидко просувалися вперед, звільняючи село за селом. Інколи підрозділи, які мали закріплюватися, не встигали за нами», — ділиться спогадами воїн.
Сьогодні він використовує свій досвід для нищення ворога за допомогою сучасної зброї. Найбільше захоплюється безпілотниками:
«Кожен дрон ми допрацьовуємо, додаємо щось своє. А коли хтось у підрозділі вигадує нове — ділиться з іншими. В нас дуже багато креативної молоді, і це круто!»
Окрім військової справи, Володимир захоплюється спортивними мотоциклами та квадроциклами. Він об’їздив майже всі Карпати, але вірить, що його головний маршрут ще попереду.
«Після перемоги я поїду туди, де воював. Щоб побачити, як мир і щастя повернулися в ці місця», — з упевненістю говорить боєць.
Як повідомляла АрміяInform, 28-річний Олександр з позивним «Німець» — оператор дрона-бомбера 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. До повномасштабного вторгнення росії в Україну він працював на гірничо-збагачувальному комбінаті в Кривому Розі.
