Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
«Ми позивний цьому танку не давали, але інколи поміж собою називаємо його «малюк», — посміхаючись розповідає командир екіпажу танка Challenger II Олександр. Чому посміхається командир, зрозуміти просто: машина заввишки 2,5 метра, понад 8 метрів завдовжки та важить 65 тонн. Коли бачиш його наживо, то назва «малюк», мабуть, останнє, що спадає на думку.
Ці танки у 2023 році передала Україні Велика Британія. І нині вони несуть службу у 82 десантно-штурмовій Буковинській бригаді, яка працює на Курському напрямку.
Командир танка Олександр практично все життя працював електрогазозварювальником. Після БЗВП йому запропонували стати танкістом, і одразу він потрапив на танк Challenger II. Тобто досвіду роботи на інших машинах він не мав, тож йому важко порівнювати. Та й бажання такого він не має:
«Якось я сидів в Abrams. Він мені не сподобався. Він значно менший. У вітчизняні, скажу чесно, я навіть не залазив. Я подивився місце механіка-водія, у башту заглянув і зрозумів, що мені там навіть місця не вистачить», — говорить Олександр.
Танк-снайпер
Однією з головних переваг танка Challenger II командир називає його точність, яка досягається завдяки нарізній 120-мм гарматі та системі ведення вогню, яка сама, залежно від умов, вносить усі необхідні поправки:
«Він може працювати на відстані до 10 км включно. Але це залежить від місцевості. Він як снайпер працює. Наприклад, якщо стріляти на відстань у 5 кілометрів з „Т-шки“ (серія радянських танків. — Ред.), Abrams та Challenger, то він попаде найточніше. У нього є метеодатчик, який передає комп’ютеру інформацію про вітер, вологість та інші чинники. І він сам вносить ці поправки».
Загалом, бортовий комп’ютер — це мозок цього танка, додає Станіслав з позивним «Патрон», який є заряджаючим в екіпажі:
«Він все сам програмує. Наприклад, якщо виїжджають два танки. Один — на 1800 метрів, інший — на 2300. Замір лазером робиться на обидва танки, і комп’ютер запам’ятовує дві цілі. І коли командир вирішує, який уразити, то навідник просто однією кнопкою може перемикатися між цілями».
Заряджаючий — це четвертий член екіпажу, що притаманно здебільшого західним танкам. Адже на радянських є автомат заряджання, тому членів екіпажу там менше. Тут хоч і доводиться заряджати вручну, та це не складно.
«Нічого складного немає. Так, для першого пострілу все робиться вручну. Опускаю клин затвора, завантажую все, закриваю і переводжу в потрібне положення. А після першого пострілу воно вже автоматично все відбувається. Просто треба закидати інший снаряд», — розповідає «Патрон»
Витримав атаку ракет з російських гелікоптерів
А ще цей танк дуже міцний та безпечний для екіпажу, каже командир машини Олександр. Адже навіть після значних пошкоджень на ньому можна їхати. І це вже рятувало життя хлопцям:
«Якось він витримав влучання кумулятивного снаряда під час ракетного обстрілу російськими гвинтокрилами. І хлопці вижили. Саме вони були всередині. На той момент з ними був інший командир».
Заряджаючий «Патрон» якраз був у танку під час того обстрілу. Згадує, що це було під час заходу на Курщину.
«Як тільки перетнули кордон, то над нами вже літало 2-3 гелікоптери. А нам треба було зайняти позицію. Їхали та відстрілювалися на ходу. До них була відстань десь 4 км. У гелікоптер влучити досить складно. Але ж треба було щось робити», — згадує «Патрон».
Вже коли танк був на позиції, прилетіла перша ракета.
«Прилетіло в башту. Повилітали триплекси в командира та механіка-водія. І коли „відкочувалися“, то їхали вже по моєму триплексу. Я казав, куди треба їхати. Потім було ще кілька влучань. Вони вибили нам два катки, пробили бак. Їхали ми через це десь кілометрів 30 на годину».
Попри пошкодження, танк зміг виїхати в безпечну зону. Свою місію він виконав — зберіг життя екіпажу. А вже після ремонту повернувся в стрій та знову нищить ворога на його ж території.
Ми завжди ціль № 1 для ворога
Насамперед ворог намагається полювати за західними зразками озброєння. Тому ці танки — ціль № 1, говорить механік-водій Максим з позивним «Калина».
«Щойно нас десь помітять, то весь вогонь йде на нас. Тому потрібно постійно маневрувати. Загалом це дуже потужна машина. І захист у неї класний. Але є нюанси щодо двигуна — він потребує постійного обслуговування. Якщо це робити вчасно, то все ок. Але не завжди це вдається через інтенсивність дій. І можна б сюди поставити ще потужніший двигун. Зараз тут 1200 кінських сил, а було б чудово, якби поставили 1500».
На Курщині найскладніше, якщо порівнювати із Запорізьким та Вовчанським напрямками
Наразі інтенсивність бойових дій на напрямку є дуже високою. Ворог намагається вибити наші підрозділи з Курщини. Постійно застосовує велику кількість техніки та піхоти для атак. Відчувають це на собі й танкісти, яким майже постійно доводиться висуватися на завдання — працювати як по техніці, так і по живій силі противника, прикриваючи наші підрозділи.
«Ми працювали на Запорізькому та Вовчанському напрямках до цього. Можу сказати, що з кожним разом стає складніше. Адже ворог постійно вивчає нас, наші дії. Постійно впроваджує щось нове. Але завдяки взаємодії між підрозділами нам все вдається. Результат здебільшого позитивний», — розповідає командир танка Олександр.
Розказує він і про свій головний страх під час виконання завдань.
«Чесно скажу, що перед виїздом завжди трішки страшно. І це нормальне явище. Це є в усіх. Але коли ти починаєш працювати, то ти зосереджуєшся на завданні. Ще й адреналін зашкалює. А головний страх — підвести команду. Не впоратись із чимось або зробити неправильно. Але потім, коли бачиш результати — скільки ворогів ми знищили, то вже відчуваєш гордість. Що не просто виїхали відпрацювати, а ще й є результат», — додає Олександр.
Мотивація в хлопців проста — краще зупиняти ворога тут, аніж коли він дістанеться твого дому. Бо тоді буде вже запізно.
Фото автора та відділення комунікацій 82 окремої десантно-штурмової Буковинської бригади ДШВ ЗС України
До речі, якщо вас цікавить й інший спеціалізований та аналітичний контент про військову справу — підпишіться на телеграм-канал АрміяInform.
