Чоловік систематично поширював інформацію з обмеженим доступом, перешкоджаючи комплектуванню Сил оборони України та сприяючи, таким чином, загарбницько-окупаційній армії російської федерації. Про це стало…
Діпфейки (від англійського deepfake — глибока підробка), що ширяться інтернетом у формі фальшивих зображень та відео, — давно вже перестали бути чимось новим. Ця технологія, що базується на штучному інтелекті, синтезує зображення чи відеозапис, поєднує і накладає справжні і згенеровані зображення та відео.
Ще в лютому 2022 року Центр протидії дезінформації попереджав, що технологія діпфейку може активно використовуватися в інформаційно-психологічних операціях під час російського вторгнення в Україну для створення несправжніх відео. Наприклад, із заявою про капітуляцію Володимира Зеленського. І діпфейкових відео за час широкомасштабної війни насправді було поширено чимало.
Днями Голова Донецької облдержадміністрації, начальник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін повідомив, що в мережі поширюється діпфейкове відео з начебто його коментарем про ситуацію в Покровській громаді.
У сфальшованому відео йдеться про те, що нібито місцеві жителі організовують мітинги проти ЗСУ, конфліктують з військовими, а тому в громаді буде проведена примусова евакуація населення. Ця інформація не відповідає дійсності.
«Голос на відео не належить мені, а озвучена інформація повторює російські пропагандистські наративи та покликана спричинити напруження у суспільстві», — заявив Вадим Філашкін і закликав усіх уважно ставитись до інформації в інтернеті та довіряти тільки офіційним джерелам.
Існує два основні способи захисту від діпфейків: використання критичного мислення або технологій. Розпізнати підробку допомагають знов-таки інструменти штучного інтелекту.
Але варто знати, що ми вже понад десятиліття живемо в добу постправди, що являє собою інформаційний потік, який навмисно конструюється в сучасному суспільстві для створення віртуальної, відмінної від дійсності, реальності з метою маніпулювання суспільною свідомістю. Тому побачене чи почуте в час війни сенсаційне повідомлення зазвичай потребує додаткових підтверджень.
