Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
Поки у Покровську більш-менш спокійно, люди гуляють, торгують поряд зі зруйнованими будинками. Атмосфера трохи напружена, але всі мають надію, що ворога зупинять, що місто залишиться вільним та неушкодженим, на скільки це буде можливо.
…До залізничного вокзалу під’їжджає перший автобус. Підрозділ ДСНС зустрічає людей, допомагає виносити валізи, мішки, коляски, бо більшість пасажирів — це літні люди та мами з дітьми.
Люди хвилюються, бігають, носять те, що вдалось забрати зі своїх домівок.

Нарядна дівчинка у вишиванці розгублено дивиться навкруги. Її мама Наталя розповідає:
— Вперше я евакуювалась у 2014 році з Донецької області з Красногорівки. Переїхала жити до Курахівської громади, у селище Сонцівка. Зараз доводиться вдруге бігти, бо вже ми за декілька кілометрів від лінії зіткнення. Почались страшні обстріли, кожен день хтось гине, горять хати, а у мене п’ятеро дітей. Чоловік у мене інвалід, свекор не ходить, дуже старий. Взяли, що змогли унести, їдемо на Закарпаття. А далі обіцяли допомогти з будинком для родини.
Хочу сказати воїнам ЗСУ: ви боролися і боретесь, дякую вам велике. Якби не ви, нас би на білому світі не було. У мене багато знайомих є хлопців: і поранені, і вбиті. Бажаю, щоб всі вони повернулися додому.
Галині з Мирнограда 75 років. Усе життя вона працювала на шахті «Західній», машиністом підйому. Двадцять років, як на пенсії. Залишилась зовсім сама. Вона розповіла, що обстрілюють місто щодня, беззупинно, палають будинки:
— Від мого будинку приблизно 3 км до ворога. Тому у Черкаси зараз відправляюсь. Не виїжджали раніше, тому що спочатку умови не влаштовували, а потім просто розгубилась. Їхати треба, а не знаєш, як з цими сумками справитися на старості років. Я одна живу, чоловік помер. Єдине, що залишилось — квартира. І ту доводиться вже вдруге кидати. Вперше на початку широкомасштабної війни вивезли нас на Закарпаття. Там дуже гарні люди зустріли нас. Волонтери опікувались нами.
Як повідомили в «Укрзалізниці», українці безпечно вирушають з Покровська безкоштовним евакуаційним потягом.
«Проклали спеціальні маршрути й веземо людей відразу трьома напрямками, де організовано прийом місцевими громадами: Черкащина, Закарпаття та Львівщина», — зазначили в «Укрзалізниці».
@armyinformcomua
Поблизу Покровська воїни 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської напередодні Нового року спалили російські автівки, квадроцикли, НРК, артилерію, бронетехніку, міномети й ворожу піхоту.
Бійці 425-го штурмового полку «Скеля» видовищно привітали всіх українців з Новим роком.
Бійці підрозділу «Котики» взводу розвідки 130-го батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ скидами з важкого бомбера завдали ударів по ворогу у новорічну ніч.
Оператори 412-ї бригади Nemesis Сил безпілотних систем у грудні 2025 року відмінусували понад 1000 окупантів. Це дорівнює чисельності особового складу штурмовиків у полку в армії рф.
Армія країни-агресора 1 січня атакувала населені пункти Херсонської області ствольною та реактивною артилерією, дронами різного типу. Станом на 17:30 відомо, що від наслідків ворожих обстрілів одна людина загинула та ще троє травмувалися.
Ворожі штурмові дії відбуваються на Покровському напрямку постійно, як з використанням малих піхотних груп, які, навіть, можуть складатися з одного окупанта, так і з застосуванням бронегруп.
Лаборант госпітального відділення медичної роти, військовослужбовець
від 25000 до 125000 грн
Одеса, Одеська область
Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…