З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, над якими ніколи не замислювалися раніше. Що робити? Як захиститися? Як…
Курськ був заснований в ХІ столітті Чернігівськими князями і став центром удільного Курського князівства, що в XI–XIII століттях входило до складу Чернігово-Сіверської землі.
Саме у Курську на початках своєї кар’єри в 1164–1178 роках князював славнозвісний герой «Слова о полку Ігоревім» Ігор Святославич, який очолив похід проти половців у 1185 році.
Татарський баскак Ахмат, що фігурує в літописах під 1283–1284 рр., управляв Курським князівством, викупивши в Золотій Орді право збору данини з місцевого населення. Відзначався особливою жорстокістю.
Його послідовники-кадирівці із полку спецназу росгвардії «ахмат», яких сучасне ординське керівництво відрядило на Курщину, не стали «захищати» місто Суджа у Курській області, коли почалися бойові дії, а боягузливо поховалися.
У XIV столітті Курськ входив до володінь Київського князя Володимира Ольгердовича. Згадується у «Списку руських міст далеких і близьких» саме як «київське» місто. Після повстання Глинських, за результатами п’ятої литовсько-московської війни у 1508 році Курськ з околицями увійшов до складу московської держави.
Але оскільки саме через Курщину проходив один із найкоротших шляхів з Криму до москви — Пахнуцький і ним часто користалися татари, які збирали данину зі своїх васалів, ці землі щонайменше століття були пусткою. До речі, саме Пахнуцьким шляхом у 1571 році пішов кримський хан Девлет I Ґерай і успішно спалив москву.
Саме через Курщину пролягав шлях на москву Димитрія Івановича на початку 1605 року. Цей правитель заручився підтримкою української шляхти та запорожців і за їхньої допомоги в результаті блискучої військової операції зміг захопити московський трон.
Димитрію Івановичу в січні 1605 р. присягнули Курськ і Рильськ. Він наказав доставити йому з Курська чудотворну ікону Богородиці, якій влаштував урочисту зустріч, помістив у свій намет, де молився щовечора. Після цього справи Димитрія пішли дуже добре: воєводи міст московії один за одним або самі присягали йому, або доставлялися зв’язаними в його табір, де складали присягу (а також вчили українські пісні і цілували козацькі хоругви — жартую).

Саме через Курщину Муравським шляхом згодом прямував на москву й гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Першими в 1618 році козаки захопили московське місто Лівни, що за 125 км на північний схід від Курська.
Частина земель сучасної Курщини входили до держави Війська Запорозького. Зокрема, місто Суджа засноване у XVII столітті як сотенне містечко Сумського полку. До Суджанської сотні станом на 1691 рік входили такі села сучасної Курської області: Гуйва (переробили на Гуєво), Куриловка, Мартиновка, Суджа, Сухобрусівка (тепер Ворожба), Порічне (тепер Черкасскоє Порєчноє), Уланків (тепер Уланок).

Окрім того, в 1699 році Іван Мазепа почав скуповувати землі в Путивльському, Рильскому і Льговському повітах, вважаючи їх перспективними в господарстві. В селі Івановському Рильського району донині збереглися палати Івана Мазепи, але пам’ятка перебуває у занедбаному стані.
Згодом населені українцями землі Курщини увійшли до складу Слобідських козацьких полків. Суджа з околицями та багато інших земель на північ від Сум і Харкова позначені як українські етнічні території на мапі південно-руських діалектів і говорів, складеній у 1871 році Павлом Чубинським — видатним етнографом і фольклористом, автором українського національного гімну.
Не випадково, мешканці Суджі і Суджанського повіту у 1917 році присягли на вірність українській владі, оголосили про вихід зі складу Курської губернії і попросили прийняти їх до Української Народної Республіки.
14 серпня 1918 року значна частина Курської губернії колишньої російської імперії увійшла до складу Української Держави. Зокрема, Путивльський і Рильський повіти були включені до Чернігівщини, а Суджанський, Грайворонський, Білгородський, Корочанський і Новооскольський — до Харківщини.
Ця постанова стала одним із результатів Київської мирної конференції — переговорів про юридичні підсумки програної більшовиками Першої радянсько-української війни.
Але росіяни завжди порушують усі угоди. Коли 28 листопада 1918 року більшовики розпочинали свій черговий наступ на Україну, саме в Курську вони проголосили маріонетковий «тимчасовий робітничо-селянський уряд України» — щось на кшталт відомих нам «лднр».
Радянська росія вже 29 листопада окупувала прикордонний український повітовий центр — містечко Суджа, де вустами свого маріонеткового уряду оголосила про повалення влади Гетьмана, поновлення радянської влади і закликала до боротьби проти Директорії. Окрім того, заявила про скасування всіх законів, наказів і договорів як Гетьмана та його уряду, так і Центральної Ради, в тому числі й постанови від 14 серпня 1918 року.
Таким чином Суджа і Рильськ опинилися знову в росії. Та навіть попри це суджанські українці у 1924-1925 рр. самотужки ініціювали широкий процес повернення їхніх околиць до складу України, а місцеві сільради виготовляли штампи українською мовою під час коренізації.
Може, невдовзі ми станемо свідками відновлення історичної справедливості?
@armyinformcomua
У ЗСУ триває розгортання офіційної системи Міністерства оборони з обліку військовослужбовців «Імпульс». Станом на сьогодні перші 100 військових частин перейшли на щоденну роботу в ній та виконують основні процеси персонального обліку у цифровому форматі.
Бійці 425-го штурмового полку зробили добірку знищення російських піхотинців на вулицях Покровська.
Бійці 2-го механізованого батальйону «Онуки Адольфівни» виявили замасковану позицію ворожих мінометників та буквально рознесли її своїми FPV-дронами.
Навіть потрапивши під удар ворожих безпілотників, бійці патрульної поліції, що воюють у лавах Сил оборони, насамперед думають про виконання свого бойового завдання.
Було пошкоджено ЗРК «Бук-М1», «Бук-М2» та «Тор-М2», загальна вартість цих зразків озброєння оцінюється в $60 млн.
Після проходження ВЛК та спілкування з рекрутерами, він обрав службу в одному з підрозділів Збройних Сил України.
від 50000 до 120000 грн
Бучач
Третій відділ Чортківського РТЦК та СП
З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, над якими ніколи не замислювалися раніше. Що робити? Як захиститися? Як…