Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Процес доставки продуктів для військовослужбовців на фронті є комплексною системою, до якої залучена низка служб.
Про це в ефірі Армія FM розповів речник Командування Сил логістики ЗСУ за напрямом продовольчого забезпечення полковник Руслан Приймас.
«Що стосується безпосередньої доставки їжі на передову, ми для себе виділяємо три умовних етапи. Ми розуміємо, що є певна відстань від лінії бойового зіткнення, наприклад, близько 70 кілометрів і умовно безпечна. І там зазвичай використовується великогабаритний транспорт», — пояснив Руслан Приймас.
Наступний умовний етап — це умовно відстань близько 10 кілометрів від передової і до 70 км відповідно. Це вже зона відповідальності відповідної бригади і зона підвищеного ризику.
На цьому етапі великогабаритні вантажі практично не застосовуються, оскільки це ціль для противника. Використовуються легкові транспорті засоби.
«А вже безпосередньо на лінії бойового зіткнення, якщо ми говоримо умовно, знову ж таки, це 5–10 кілометрів, автотранспорт використовується у виключних випадках, тому що безпекова ситуація цього не дозволяє, на жаль», — додав Руслан Приймас.
На третьому етапі використовуються різні безпілотні комплекси повітряного чи наземного типу. Також кожен військовослужбовець, коли прямує на позиції, також собою бере разом з боєприпасами запас їжі та води.
«І саме особливість логістики полягає в тому, якщо ми говоримо про військову частину, щоб все це організувати, синхронізувати, тому що ми розуміємо, що, наприклад, за 70 кілометрів надійде вантаж умовним об’ємом 40 тонн, то необхідно дрібними вантажівками, дрібними партіями якось доставити до батальйонів і так далі», — зазначив речник.
Тобто, це все повинно бути синхронізовано, начальник служби, який за це відповідає, повинен завжди бути дотичний до цих процесів, розуміти, що відбувається у військовій частині, які плани застосування, де перебуває ворог, які використати шляхи.
З міркувань безпеки великі обсяги вантажів не накопичуються, основна ціль — це максимальне розосередження. Під час переміщення вантажу не повинно бути жодних ознак, що це продовольство для військових.
«Це не буде тентований якийсь вантаж і не буде написано «вода». Таких варіантів у нас немає. Ми використовуємо максимальне маскування. Також у нас під час оперативного планування визначаються основні і запасні маршрути», — розповів Руслан Приймас.
Як повідомляла АрміяInform, упродовж березня наземні роботизовані комплекси на фронті виконали більш як 9000 завдань — як бойових, так і логістичних.
