Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
АрміяInform у тринадцятій серії проєкту розповість про тріумфальний похід Димитрія Івановича на москву.
На початку XVII століття, коли владу в московії остаточно захопили бояри, польський король Сигізмунд III Ваза і магнати Речі Посполитої (Вишневецькі, Сапіги, Мнішеки) підтримали дивом врятованого Димитрія, сина московського царя Івана, визнали в ньому царевича, і протягом 1603−1604 провели підготовку до зведення його на московський престол.
Магнатам вдалося зібрати для майбутнього царя 1600 воїнів з числа переважно галицької, волинської та київської шляхти.Також до них приєдналося 2000 добровольців із Запорозької Січі та невеликий загін донських козаків. Основну частину війська становили саме козаки на чолі з отаманами Білешком, Кучком, Швейковським.
17–19 жовтня 1604 року Димитрієм з Києва був надісланий перший лист тодішньому московському царю Борису Годунову з вимогою поступитися престолом. А передові частини війська вже вступили на Сіверщину, що тоді входила до складу московії.
Восени 1604 – взимку 1605 років були взяті Морівськ, Чернігів, Путивль, Новгород-Сіверський. Місцеві гарнізони поповнили лави війська царевича Димитрія. А після раптової смерті Бориса Годунова у травні 1605 року під містечком Кроми царевичу Дмитру присягнула ще й більша частина московських військ.
читайте також:
29 травня 1605 року з Путивля (тепер Сумської області) війська Димитрія Івановича виступили походом на москву. Цей похід був тріумфальним. Народ радо вітав царевича. Знать масово переходила на його бік. У самій Москві 11 червня піднялося народне повстання, і спадкоємця Бориса Годунова царевича Фьодора було скинуто з престолу, а 20 червня знавісніла юрба вбила і його, і його матір.
30 червня 1605 року тепер уже цар Димитрій на чолі свого українського війська, до якого під час походу приєдналося й московське, під дзвони у всіх церквах москви й вітальні вигуки народу, який вийшов його зустрічати, урочисто вступив до московського кремля.
18 липня Димитрія привселюдно визнала цариця Марія − його мати. 30 липня відбулося вінчання на царство.
Історія царя Димитрія Івановича – готовий сюжет для кількасерійного історичного фільму. Історія його порятунку, його визнання при королівському дворі Речі Посполитої, історія його кохання з Мариною Мнішек, його похід на москву та коронація… Супутні події в московському царстві на початку XVII століття – голодомор, спричинений виверженням вулкану Вайнапутіна в Південній Америці, царевбивства і «смутний час» − це один із найяскравіших періодів світової історії.
Але москва ніколи не зробить фільм про Димитрія Івановича, бо тамтешні фальсифікатори історії називають його «лжедмітрієм» і не визнають законним монархом. Тому такий фільм варто робити Україні, адже саме українські козаки і українська шляхта у 1605 році поставили в московії свого українського царя.
На жаль, менш ніж через рік, 17 травня 1606 року, Димитрій Іванович був убитий внаслідок перевороту, а поляки та українці, які були з ним у Москві, були або перебиті, або зазнали репресій. Однак захоплення москви, як бачимо, є цілком здійсненною українською мрією. Як тоді, так, віримо, й зараз. Слава Україні!
