У Харкові викрито злочинну групу з 13 осіб, до якої входили посадовці медико-соціальних експертних комісій та їхні спільники. Суд визнав…
Посилена увага до російських прикордонних регіонів під час широкомасштабної агресії рф проти України цілком закономірна. Саме зі свого прикордоння російські окупанти вторглися на територію української держави, саме звідти російські війська підло обстрілюють мирні села та міста нашої країни.
Внаслідок агресії російської федерації проти України бойові дії неминуче перекидаються і на ці прикордонні території рф. Там діють російські антипутінські повстанці, російська авіація скидає на них призначені для обстрілу території України бомби.
Через це у медіа починають частіше звучати такі назви, як, наприклад, Грайворон чи Шебекіно, або, як це відбувається останніми днями — Суджа. Як це містечко пов’язане з Україною і чи мають його «столичний статус» і «газове питання» значення у сучасних подіях на території Курської області рф поблизу українсько-російського кордону, розмірковує АрміяInform.
Чому історично українське прикордоння рф страждає від російської агресії
Частина з охоплених війною внаслідок російської агресії проти України регіонів рф є історичними українськими землями. Саме про них йдеться в Указі Президента України «Про історично населені українцями території рф».
Насамперед це Стародубщина і Північна та Східна Слобожанщина, які входять до складу Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської областей російської федерації.
Україна, неухильно дотримуючись норм міжнародного права та договорів з російською федерацією, якими знехтувала і які неспровоковано порушила росія, ніколи не висувала і не висуває жодних територіальних претензій до сусідньої країни у межах її визнаних міжнародною спільнотою кордонів.
Однак через агресію російської федерації проти України бойові дії неминуче перекидаються і на ці прикордонні території рф. Серед них зараз прикордоння Курської області рф, найвідомішим населеним пунктом якого стало містечко Суджа.
Зросійщене сотенне містечко Слобідської України
Нині Суджа, яка має населення близько 5 тисяч мешканців, — адміністративний центр Суджанського району Курської області. За рівнем благоустрою воно нагадує типове українське село півночі нашої держави.
Історично Суджа — це засноване в середині XVII століття сотенне містечко Сумського козацького полку Слобідської України. Його назва, ймовірніше за все, походить від двох татарських слів, що означають в перекладі «вода» і «місце». Саме так називається річечка, на берегах якої розташоване містечко.
Подальша доля містечка типова для багатьох населених пунктів Слобожанщини — нерозривно пов’язане з русифікацією існування у складі спочатку російської імперії, потім радянського союзу і, зрештою, російської федерації.
За даними перепису 2020 українцями визначили себе лише 56 мешканців Суджі — трохи більше одного відсотка від загальної кількості населення. Хоча ще наприкінці ХІХ століття згідно перепису 1897 року українською мовою тут розмовляли понад 61 % мешканців, а російською лише трохи більше 37 %.
«Перша столиця» радянської України — не Харків
Цікавим епізодом історії Суджі є перебування в містечку Тимчасового робітничо-селянського уряду України, створеного наприкінці 1918 року з санкції більшовицького уряду росії. Цей підконтрольний кремлю номінально український уряд перебував у Суджі майже місяць — з 29 листопада до 27 грудня 1918 року.
Історик Геннадій Єфіменко зазначає, що рішення розмістити уряд саме у Суджі було обумовлене тим, що Суджанський повіт належав Україні, тож це «давало формальні підстави Тимчасовому робітниче-селянському уряду України вважатися українським».
1917–1918 року Україна воювала насамперед з росією — історик Геннадій Єфіменко
Наприкінці грудня уряд ухвалив рішення про переїзд до Бєлгорода, а лише після того, як 3 січня 1919 року більшовики встановили свою владу у Харкові, уряд радянської України перебрався саме туди.
Тож якщо вважати головною ознакою «першої столиці» місце перебування уряду, то Харків за хронологією може вважатися хіба що «третьою столицею» радянської України. Першою ж була саме Суджа.
«Газове питання»: яке значення воно має під час війни у житті прикордоння?
В економічному плані Суджа — це насамперед місце розташування газовимірювальної станції (ГВС), через яку проходить найбільший транспортний коридор постачання російського газу до ЄС. Саме ГВС «Суджа» дозволяла подавати до газотранспортної системи України у 2,5 рази більше газу, ніж усі решта експортних газовимірювальних станцій разом узяті.
У травні 2022 року, Україна оголосила форс-мажор і перестала приймати заявки на прокачування газу через ГВС «Сохрановка» в Луганській області. Відтоді Суджа взагалі лишилась єдиним входом російського «газпрому» в українську газотранспортну систему.
Згідно звіту Центру Разумкова про енергетику України у червні 2024 року, транспортування російського газу до Європи здійснювалось саме через ГВС «Суджа»:
«ТОВ „Оператор газотранспортної системи України“ забезпечував транзит у середньому 42 млн куб. м російського газу на добу (39% обсягів, передбачених контрактом з АТ „Газпром“). Близько 89% ресурсу прямувало до Словаччини, 11% — на АТ „Молдавська ДРЕС“ у т. о. Придністров’ї».
Саме «газова» роль Суджі може бути надзвичайно вагомим чинником у подіях, що розгортаються нині поблизу українського кордону на території Курської області російської федерації.
