Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
199 навчальний центр Десантно-штурмових військ. Майже всі десантники так чи інакше проходять через нього. Це не лише БЗВП, а й фахова підготовка та перепідготовка. Тут готують розвідників, снайперів, кулеметників, бойових медиків та багато інших спеціалістів.
Але сьогодні ми розповімо про підготовку тих, хто сам навчатиме бійців. Багато в чому саме інструктори є тим провідником між цивільним життям та армією для новобранців, що підготує до служби. Їхній досвід та фах мають допомогти недосвідченим бійцям опанувати військову професію та стати максимально результативним військовослужбовцем.
Новачків тут немає
Невелика група українських військовослужбовців висувається в напрямку противника. Чути постріли. «Противник на дванадцять!». Бійці ведуть вогонь у бік противника, кидають димову шашку та роблять маневр, підходячи до ворога з флангу, та закидають його гранатами. «Противника знищено!»
-
- Фото: Олени Худякової / АрміяInform
-
- Фото: Олени Худякової / АрміяInform
-
- Фото: Олени Худякової / АрміяInform
-
- Фото: Олени Худякової / АрміяInform
Так курсанти центру відпрацьовують дії під час вогневого контакту з противником. Це один з елементів базової підготовки, які проходять усі новобранці.
Однак є нюанс. Серед курсантів новобранців немає. Всі вони мають за плечима чималий бойовий досвід, і нині вони призначені на посади інструкторів. Хто у своїх бойових підрозділах, хто в навчальних центрах. Тож основне їхнє завдання — навчитися ВЧИТИ, тобто правильно проводити такі заняття.
— Сьогодні відбуваються польові заняття. Інструктор повинен уміло розпорядитися своїм часом, яке відводиться на заняття, сфокусувати увагу на важливих елементах, — розповідає інструктор курсів базової підготовки інструкторів головний сержант Володимир Бойко.
Упродовж двох тижнів курсанти мали теоретичні заняття. Інструктори центру навчали їх методики. Тепер же в них практика. Кожен з них на певні заняття стає інструктором та вже проводить їх сам. Інструктор центру при цьому спостерігає, дає поради та оцінює роботу.
— Готуємо інструкторів для того, щоб вони вийшли на новий рівень. І вже на своїх заняттях знали, як правильно власний бойовий досвід реалізувати в навчанні своїх підлеглих. Чим більше та якісніше ми підготуємо інструкторів тут, тим більш якісно потім ці люди зможуть ділитися досвідом та навчати бійців у своїх частинах, — розповів Володимир Бойко.
Повільно та методично
Курсанти працюють невеликими групами. Це дозволяє приділити більше уваги кожному з елементів навчання. Спочатку працює демонстраційна група. Далі вже ті, хто навчаються. Все відпрацьовують по декілька разів.
— А чому ви до нас приїхали? Зазвичай всі їдуть на випробування для отримання марунових беретів. Там все яскраво. У нас тут все досить повільно та методично, — поставив запитання один із представників навчального центру.
Підготовка інструкторів — дуже важливий та необхідний процес. Інструктори є не лише в навчальних центрах, але й у багатьох бойових підрозділах. Адже далеко не завжди після БЗВП в бойові частини приходять новобранці, які готові одразу виконувати завдання. Багатьом потрібне додаткове навчання, яке враховує, зокрема, і специфіку підрозділу. Для цього в частинах є посади інструкторів. Зазвичай це люди, які внаслідок поранень, травм чи хвороб вже не можуть повноцінно виконувати бойові завдання. Але вони мають значний досвід, яким можуть та мають ділитися з новобранцями. Проте ці інструктори теж повинні навчатися. Одна справа — бути хорошим бійцем. Інша — хорошим учителем.
-
- Фото: Олени Худякової / АрміяInform
-
- Фото: Олени Худякової / АрміяInform
-
- Фото: Олени Худякової / АрміяInform
-
- Фото: Олени Худякової / АрміяInform
— Тут відпрацьовуються загальні навички інструктора. Його якості. Тут навчають, аби інструктор міг правильно донести мету та ціль заняття. З допомогою інструкторів люди бачать свій рівень, де треба вдосконалюватися. Також тут відбувається психологічне налаштування, усвідомлення того, що обрано правильний шлях. Тут розумієш, чи тягнеш цю роботу, чи ні, — розповідає сержант Станіслав Зеленцов.
Наразі він є інструктором одного з навчальних центрів. А до цього впродовж майже двох років служив у 81 окремій аеромобільній бригаді Десантно-штурмових військ. Був головним сержантом протитанкового взводу. Навчає новобранців того, що робив у підрозділі, — роботі протитанкових розрахунків.
Інструктор обов’язково має бути з бойовим досвідом
— Впевненість інструктора в навчанні військовослужбовців передається як мотивація для хлопців. Інструктор обов’язково має бути з бойовим досвідом. Бо як ти можеш чогось навчити, якщо не розумієш, про що розповідаєш? Якщо не був там, куди за 2–3 тижні вирушать хлопці, яких ти навчаєш? Потрібно передавати свої навики, свій досвід та свою впевненість.
Люди приходять різні. Хтось серйозно ставиться до навчання, та є й такі, що несерйозно. Потрібно бути не лише вчителем, але й психологом. Дати розуміння, що від цього залежить життя. Не було б війни, не було б питань. Але зараз війна. І ти не знаєш, в яку завтра потрапиш ситуацію. І як з неї правильно вийти. Хочеш зберегти життя, навчайся, — говорить Станіслав Зеленцов.
«Іноді приходять такі, що перші тижні не можуть нічого. А потім „вистрілюють“»
Після кожного відпрацювання проводять розбір помилок та оцінювання курсантів. Також є проміжні контролі на кожному етапі підготовки. Хто не справляється, можуть відрахувати.
— Для нас головне — навчити методично правильно будувати заняття. Аби вони потім правильно їх проводили. Не всі можуть із цим впоратися. Через декілька проміжних контролів ми таких людей можемо відрахувати. Але це не має якогось системного характеру. Зазвичай перед початком навчання відбувається якісний відбір, — розповідає начальник центру підготовки сержантського складу майстер-сержант Микола Клюковський.
За його словами, декому потрібен час. Адже не всі можуть на одному рівні думати, в усіх різний рівень знань, умінь, навичок.
— Ми спостерігаємо. Можливо, людина не має якось управлінського чи викладацького досвіду. І буває так, що перші два тижні вони нічого не можуть, а потім «вистрілюють». І нормально навчаються. Треба пройти великий шлях, аби стати інструктором. Треба мати досвід. Як командний, так і викладацький. Бо кожен сержант — це вчитель для свого військовослужбовця, — говорить Микола Клюковський.
Програми змінюються раз на 4–6 місяців
Що ж до самого навчання, то воно постійно вдосконалюється, адже змінюються способи ведення війни, тактика противника. Весь набутий досвід намагаються застосовувати в навчальних програмах.
— Програми змінюються постійно. Постійно надходять телеграми, ми також подаємо пропозиції в підготовці. Постійно тримаємо зв’язок із нашими випускниками, які проходили у нас підготовку. Маємо фідбек. Що зараз актуально, а що неактульно. На чому потрібно зробити більший акцент. У нас навіть є такий електронний рейтинг військовослужбовців, які проходили в нас службу. І ми до них буває звертаємося і хочемо чути їхню думку. Можливо, якісь блоки занять потрібно додавати тощо. Програми змінюються десь раз на 4–6 місяців. Ми надаємо пропозиції. І нам або збільшують термін навчання, або додають якісь нові дисципліни, — зазначає Микола Клюковський.
Звісно, є і певні проблеми. Одна з головних — брак навчально-матеріальної бази. Зокрема, засобів імітації. І це притаманно для більшості навчальних центрів.
Базова підготовка інструкторів триває протягом місяця. Готують не лише інструкторів для ДШВ, а й для інших частин, які мають таку потребу та звертаються.
