Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Від лютого цього року наші Сили оборони знищили декілька повітряних цілей противника, які до цього часу наші захисники не мали змоги ліквідувати. Це й ворожий літак Ту-22М3, і ракета Х-22.
Військовий експерт Петро Черник розповів, у чому ж унікальність знищення таких повітряних цілей.
Зенітно-ракетне протиборство — це нескінченна математика
— За останні тижні українці показали безпрецедентні результати в частині, що стосується збивання повітряних об’єктів. Спочатку скажемо про балістику. Збито дуже серйозні ракети 3М22 «Циркон». Чому це важливо? — наголошує Черник.
І пояснює, що ця ракета є найсучаснішою в рф, однією з найбільш високошвидкісних:
— Може розвивати швидкість до 7–8 тисяч кілометрів на годину. Це неймовірно багато. Далекобійність її — до тисячі кілометрів.
Окрім цього, експерт згадує, що вперше підтверджено збиття дуже серйозних ракет Х-22 із бойовою частиною, що важить 960 кг, швидкістю до 4 тисяч кілометрів за годину.
— А також маємо сказати про унікальну подію в історії зенітно-ракетного протиборства — це уперше збитий стратегічний ракетоносець Ту-22М3, — зазначає Петро Черник.
І наголошує, що це колосальний крок уперед у частині, що стосується прикриття нашого неба:
— У чому філософія успіху? Вона у двох аспектах. Перше, це високоінтелектуальна організація самого процесу. Тому що зенітно-ракетне протиборство — це нескінченна математика.
Одещина може частково видихнути
Другим чинником військовий експерт називає серйозний технологічний процес, що має місце в наших Силах оборони.
— Мусимо врахувати, що С-200, яким збили Ту-22М3, це ракета ще з далеких 60-х років. Це дуже велика ракета, у межах до 10 метрів, і це важка ракета — понад 7 тонн, бойова частина сягає більш ніж 220 кілограмів, — підкреслює Черник.
Він підкреслює, що треба мати майстерність, аби таку ракету довести до режиму приховування, щоб росіяни не розуміли, де розташований цей зенітно-ракетний комплекс:
— Треба обчислити всі можливі траєкторії руху Ту-22М3 — а вони обов’язково прикриваються ще й винищувальною авіацією — і завдати кінцевого ураження.
Черник акцентує увагу, що не тільки сама машина «відмінусувалася».
— А вона, до речі, коштує 40 мільйонів доларів. І нагадаю, що такі машини будуватися уже не зможуть… А ще загинули два пілоти.
Експерт зауважує, що пілоти до Ту-22М3 — це особлива каста серед російських авіаторів, і що їхня підготовка може коштувати дорожче, ніж коштує сама машина.
— Тож, дійсно, у нас є дуже серйозний технологічний прогрес, як у частині модернізації старих радянських комплексів, так і в розвитку, у першу чергу, МІМ-104 Patriot і SAMP/T. Бо якщо на старті Patriot декларувався у найкращій комплектації — до 120 км, то зараз вже точно можна говорити про те, що є вже певні розробки до 140 і, можливо, до 150 км. Плюс 20–30 км — це неймовірно багато, — розповідає Петро Черник.
І зазначає, що описані вище випадки є колосальним успіхом Сил оборони:
— Чому? Тому що, дійсно, росіяни задумуються, чи варто й надалі застосовувати оці важкі і дошкульні ракети Х-22 і, як продовження, Х-32. І точно щонайменше Одещина і лінія боєзіткнення на глибину до 200–300 кілометрів — можуть частково видихнути. Бо все ж таки бомби меншого калібру не такі дошкульні. А Х-22 неймовірно серйозна ракета. Вітаємо наших воїнів протиповітряної оборони і сподіваємося, що цей процес буде тільки розвиватися.
