Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
На конференції «Відновлення справедливості для України» в Гаазі 44 держави у спеціальній декларації оголосили про намір створити спецтрибунал щодо злочинів рф.
Документ підписаний представниками урядів Албанії, Андорри, Австралії, Австрії, Бельгії, Боснії і Герцеговини, Болгарії, Канади, Хорватії, Кіпру, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Грузії, Німеччини, Греції, Ісландії, Ірландії, Італії, Японії, Латвії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Мальти, Молдови, Монако, Чорногорії, Нідерландів, Нової Зеландії, Північної Македонії, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Сан-Марино, Словенії, Іспанії, Швеції, України, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки.
Проте підписана декларація не означає, що трибунал створено. Найбільше зрушення — початок роботи Міжнародного реєстру збитків, заявки до якого українці тепер можуть подати через «Дію».
Також відомо, що майбутній спеціальний трибунал щодо злочину агресії російської федерації буде розміщений у Гаазі. Про це йдеться в підписаній ще 1 березня безпековій угоді між Україною та Нідерландами.
А от параметри самого трибуналу — «це єдине питання, в якому немає якогось практичного прогресу, а продовжується дискусія», зазначив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Переговори тривають вже два роки…
Нагадаємо, що перший Міжнародний військовий трибунал був створений відповідно до Лондонської угоди між урядами СРСР, США, Великої Британії та Франції від 8 серпня 1945 року з метою переслідування та покарання головних військових злочинців Другої світової війни.
Місцем процесу над головними нацистськими військовими злочинцями обрано м. Нюрнберґ (1945–1946), а над японськими — Токіо (1946–1948).
Пізніше згідно з резолюціями РБ ООН були створені і діяли два спеціальні трибунали:
- Міжнародний трибунал по колишній Югославії (2003–2017);
- Міжнародний кримінальний трибунал по Руанді (2004–2016).
Окрім цих інституцій, діяли «гібридні» судові процеси та трибунали, в яких брали участь міжнародні та національні судді:
- Спеціальний суд для Сьєрра-Леоне (розслідував злочини, скоєні під час громадянської війни в країні, 2000–2013 рр.);
- Спеціальні комісії з розгляду серйозних злочинів у Східному Тиморі, 2000–2006 рр.;
- Палата з військових злочинів Суду Боснії та Герцеговини, з 2005 року;
- Надзвичайні палати в судах Камбоджі (розслідували злочини епохи червоних кхмерів, 2006–2022 рр.);
- Міжнародний трибунал із злочинів у Бангладеш (2009–2012);
- Спеціальний трибунал для Лівану (розслідував вбивство Рафіка Харірі, 2009–2020 рр.);
- Спеціалізовані палати та спеціалізована прокуратура Косова, з 2016 року.
- У світовій юридичній практиці подібні трибунали ще називають «правосуддям переможців». Тобто, у випадку із покаранням головних російських злочинців, допоки результати війни не стануть очевидними, прогресу очікувати не варто — ані у створенні трибуналу, ані в розгляді справ по суті, ані в притягненні винних у геноциді українців до відповідальності.
Але навіть якщо все складеться для нас якнайкраще — трибунал запрацює і почне розгляд справ по суті — процес може розтягнутися на десятиліття, і більшість обвинувачених банально не доживуть до оголошення вироку…
