Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Ця фронтова зустріч була особливою. Перше що почула — ви до нас повернулися?
Ротний колись позичив мене реактивній батареї окремої механізованої бригади, бо в них не було медика і якийсь час ми провели разом. Потім дороги війни нас розвели. Хлопці з цього розрахунку брали участь в боях на Запоріжжі, тепер нищать ворога на Донецькому напрямку.
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
-
- Фото: Олена Худякова / АрміяInform
Сергій, водій БМ-21, розповідає, що іноді, щоб дістати до цілі доводилося працювати з точки, яка вже перебувала під обстрілом. Викручувалися.
Його задача обслуговувати цю машину, він знає всі її проблеми і забаганки, вона має вивезти екіпаж з будь-яких позицій.
«Душу радує те, що як відправляєм подарунок, там є кому його прийнять і швидко розпаковку роблять. А потім їх самих запаковують», — сміється Сергій.
В кабіні, як оберіг, листівка з жовто-блакитною долонею. Від Злати із 6 Б. «Мою дитину теж звати Злата. Ми справді цінуємо такі речі. Це підтримує моральний дух».
Командир машини на війні з 2014. «Все сильно змінилося. Від роботи по площадях, коли пакет за пакетом відправляли, перейшли до того, що мусимо вичікувати яскраву ціль. Економити. Особисто я хочу ще вполювати Солнцепьок. І думаю скоро це станеться», — каже він.
Також розрахунку довелося опанувати мистецтво швидкості — виїхати, навестися, відпрацювати і поїхати раніше, ніж зорієнтується ворожа арта чи прилетять дрони.
Власне такий виїзд на доволі близьку до ворога відстань ми і побачили.
Ранковий туман розійшовся і детектор бпла постійно засікав «зали» і «ланцети», але бойова робота по тилах ворога зайняла хвилини.
Тимчасово виконуючий обов’язки старшого офіцера батареї Роман возить з собою на роботу дробовик. Каже, що ворожі дрони стали реальною проблемою. Саме через «ланцети» кілька хлопців з розрахунку отримали поранення.
«Все швидко змінюється, і ми маємо постійно навчатися, без відриву від бойової роботи. Взяти будь-кого з нашого розрахунку, кого ти бачила рік тому — зараз це зовсім інші люди. Ми стаємо професіоналами, мусимо постійно розвиватися, щоб виживати і перемагати. Але фактор удачі теж існує. Буває кидаєш на заборону (це на мові арти означає — ми вас бачимо, не рипайтеся) і одразу влучання в солідну ціль», — каже Роман.
А водій Сергій наостанок каже наче жартома, але я знаю, що всерйоз — напишіть, що ми запрошуємо в батарею:
«Як будете помагати, хлопці, буде все чьотко. Я прямо кажу — втома є. Хтось хоче поміняти фах, хтось дітей своїх нарешті бачити… Ця людина казала, що мені не можна носити каску рік тому», — сміється, показуючи на мене.
«А я що? Проколюся і працюю… Чи потрібні тут особливі якості? Я вважаю, той, хто робив на вантажній машині, швидко навчиться. Техніка проста. Просто мають бути яйця, в моральному сенсі, і бажання нищити русню. Були б люди, а снаряди підвезуть».
